Історії з життя
Ми одружилися три роки тому. Ми давно дружимо із сім’єю Івана та Катерини. Вони одружилися трохи раніше за нас. На нашому весіллі Катя сказала, що при надії. Після
Мій хлопець і я у стосунках ось уже чотири роки. Запитайте, чому так довго зустрічалися та не одружувалися? Просто хотіли бути впевненими у своєму виборі. І ось через
Я жінка похилого віку. Цього року мені виповнюється 71 рік і знаєте що, я дуже жалкую за прожите мною життя. Адже насправді виявилось, що тепер у цьому віці
Мені 28 років, у мене немає сім’ї і немає дітей, хоча майже всі мої однокласниці вже давно одружені і мають по двоє нащадків, а то й троє дитини.
Я мати двох дітей. У мене син та дочка, вони обидва підлітки. Так вийшло, що чотири роки тому ми з їхнім батьком розійшлися досить не красиво. Чоловік почав
Мені 27 років і хочете вірте, хочете ні, але півроку тому я вступила у свої перші у житті стосунки з хлопцем. Так-так, і таке буває в наш час.
Сиджу зараз вдома на балконі, повільно п’ю чай і розмірковую про те, як все змінилося. Діти виросли, і я думала, що вже негараздів не буде. Будемо зустрічатися всі
Мене звуть Катерина. Коли я навчалася на останньому курсі університету, я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Ми покохали одне одного. Андрій старший за мене на три роки. Наші
— Пробач мені, — несподівано сказав тато, — Я так сильно помилявся в них. Люба складала в сумку його улюблені книги, які батько перечитував по черзі. — За
Ніколи не думала, що в мене виникнуть такі думки. Але ми живемо у такий час, коли не впевнений ні в кому і ні в чому. Втім, у чому