“Галю почекай, та почекай ти!” – біжить за мною із двома торбами Раїса. “Не хотіла тобі те в автобусі говорити, бо люди знаєш які? – озирнулась, аби ніхто бува вуха свого не погрів, – Я тобі от що скажу: ти до невістки і свого Василя придивись добре. І не роби такі очі здивовані, знаю, що кажу, бо оце ниньки таке бачила”, – закотила очі Раїса і давай мені як на сповіді усе розповідати
“Галю почекай, та почекай ти!” – біжить за мною із двома торбами Раїса. “Не хотіла тобі те в автобусі говорити, бо люди знаєш які? – озирнулась, аби ніхто
Мама відмовляється допомагати, – говорить сестра і хлипає у трубку. Десь тут, я повинна була б запропонувати свою допомогу, бо ж я за кордоном на заробітках, а вона покинута чоловіком мати-одиначка. Та я мовчу і слова не кажу. Більше того, розумію, чого й мама відмовилась допомагати
Мама відмовляється допомагати, – говорить сестра і хлипає у трубку. Десь тут, я повинна була б запропонувати свою допомогу, бо ж я за кордоном на заробітках, а вона
Мій чоловік гуляв, а я дуже старалася цього не помічати
Вдень казала собі, що пора щось робити, вирішити раз і назавжди, щоб зажило, загоїлося і жити далі, але ввечері думала, що десять років ми разом і кому я
Мені чоловік і син в один голос говорять, що так реагувати не потрібно було. Все ж, Світлана у нашу родину тільки увійшла і після моїх слів стосунки буде важко налагодити. Бачте, я повинна піти і перепросити невістку свою, бо хай і вина на ній, та я з нічого зробила бурю. Та от той перстень для мене не “нічого”
Мені чоловік і син в один голос говорять, що так реагувати не потрібно було. Все ж, Світлана у нашу родину тільки увійшла і після моїх слів стосунки буде
Я думаю, що жінка має пройти через ці етапи, коли хочеш кохати, далі хочеш бути коханою, а вже потім стаєш лупати скелю під назвою «полюбити себе», витесуєш з каменю себе кохану і потім все життя милуєшся.
У мене багато гарних і успішних подруг, але вони зізнаються, що так і не розуміють, що то таке «полюбити себе». Я теж не знаю і тільки взяла в
Чи ви помічали, що як тільки в родині стається щось, то одразу все сиплеться на купу і здається, що нема тому ради і вже нічого неможливо вернути як було, неможна склеїти. Скільки сил я прикладала аби тримати вкупі ці розбиті шматочки, що не мала й часу подумати – а чи варто?
Я вийшла заміж з кохання, чоловік гарний, робота і черга на квартиру. На світ з’явився синочок Андрійко, далі нова квартира і ми просто раділи життю. Через чотири роки
На наступний день у мене мала бути реєстрація шлюбу, як мені подзвонив мій давній друг і сказав те, що я мріяла почути двадцять років
– Я люблю тебе, Оксано, люблю. І любив з першого курсу, просто не знав цього. Не виходь за нього. – Ти підеш з родини?, – спитала я і
Не могла й подумати, що не маючи дітей, знайду щастя в онуках. Що поставивши крапку на особистому житті, знайду шкільну любов.
Я з чоловіком прожила разом двадцять сім років і наче щасливо, але тепер я сама пожинала наслідки наших рішень. Ще коли ми були обоє, то не так відчувалося
Всім я хвалилася, що дуже вдало мій Василько женився – до багачів, дівчина – красуня, квартиру їм подарували і будуть вони в місті жити та життю радіти. Але не так сталося, як гадалося.
Наче добре молоді жили, але все було так на показ, що я не розуміла навіщо? Що Настя не купить, все мусить в телефоні виставити: які квіти Орест подарував,
Напевне, та думка у голові була давно, однак, Ольга її до себе не підпускала просто. Мамині слова ніби від сну пробудили. Тієї ночі вона так і не лягла, ходила маленькою кухнею колами, інколи визирала у вікно чекаючи чоловіка, але то швидше машинально. Ольга думала і вже до ранку все вирішила
Напевне, та думка у голові була давно, однак, Ольга її до себе не підпускала просто. Мамині слова ніби від сну пробудили. Тієї ночі вона так і не лягла,

You cannot copy content of this page