Історії з життя
Ранок. Автобус рухався до зупинки. Сидячі місця були вже зайняті, та й стоячих місць було не так багато, щоб стояти вільно. Всі мовчали і чекали, саме цю зупинку.
Нарешті довгоочікуваний переїзд. Тулилися в однокімнатній квартирі з двома дітьми. Квартиру отримали службову, двокімнатну, дуже простору. На наш великий подив, сусіди через стінку, виявилися знайомими людьми. Чоловік з
У нас в кварталі є бабуся, яка постійно сидить з простягненою рукою. Ну як бабуся, просто я так думала, а виявилось… Одного разу я йшла не надто звичним
Я ніколи і подумати не могла, що моя свекруха може дійти до таких учинків. Вона нам заявила, що або ми з’їжджаємо з її квартири, яку вона нам подарувала,
Мені тридцять сім років, і я прожив в шлюбі дванадцять років. У нас з дружиною є син, йому десять років. Я вісім років їжджу на заробітки за кордон,
Поява іншої жінки – помилка. І він вчинив не гідно не тільки стосовно матері, а й нього, свого сина. В голові не вкладалося: як так можна? Жили-жили. Потім
У нас в родині негласний мартіархат. Не те, щоб тато взагалі не мав голосу і прав, але без маминого останнього слова не обходиться. Як я розумію, тата це
– Що ти таке кажеш, ти ж завжди говорила, що ми – ідеальна пара? – Ну говорила. А думала, що це не так. Він тобі не підходить, тобі
Моєму синові тридцять шість років, моїй невістці тридцять чотири роки. Вони одружені вже п’ятнадцять років, і мають двох синів. Живуть вони далеко, п’ятсот кілометрів від нас. Тому бачимося
Катя і Олена були подругами ще зі школи. Разом поїхали до великого міста, вчитися до інституту на одне відділення. Навіть в гуртожиток вдалося оселитися в одній кімнаті. Здавалося