Історії з життя
Моя співробітниця Ельвіра була жінкою ризикованою. Чоловіка свого вона не любила, зате увага чужих її тішила, а ревнощі благовірного тільки забавляли. Позаочі вона насміхалася зі свого Геннадія, говорила
Так склалось, що із донькою я рідко бачилась – частіше спілкувались телефоном. Вона свого часу заміж вийшла за столичного парубка, а я маму в селі саме доглядала. так
З Петром я познайомилася, коли мені було п’ятдесят три роки, а йому п’ятдесят вісім на курорті в Трускавці. Він ще був чоловік нівроку і я нарешті себе відчула
Я бачила як невістка втікає від нашого когута і просто паленіла. Ще чого доброго, побачить сусідка Василина, то по всьому селу рознесе. Вчора хотіла біля коня сфотографуватися, то
Мене вже котрий місяць щосили переповнюють емоції. Ми півроку тому побралися, нам з чоловіком по 25. Мої батьки робили та роблять все можливе для нашої родини. Мені залишили
Сімейне життя не видавалося мені чимось страшним та незрозумілим. Я людина домашня і без амбіцій: родинний затишок у мене з дитинства був на першому місці та й мама
Я сама ростила свого Дмитрика, сама хату будувала і сама в хату старала. Син був вже підлітком, коли батько його нас покинув і прийшлося мені все тягнути на
У Канаді у мене є рідний брат, який і організував всі документи на еміграцію до Канади нашій мамі. Мій чоловік не те, що любить і любив мою маму,
Я доньок змалку виховувала сама, виховувала однаково, бо вони у мене одна за одною пішли, в одне були вдягнуті і однаково їли, в одному ліжечку спали під однією
Чужа заздрість змусила мене вийти заміж, та сама заздрість тримала мене поруч з чоловіком десять років. Саме так я можу собі пояснити своє знайомство і одруження з Андрієм.