Історії з життя
Говорю, а сама дивлюсь в очі своїй дитині. Думала, знітиться, зрозуміє все, вибачення попросить, залишиться, А вона мені: “Не поїдеш, так не поїдеш. Я більше вмовляти тебе не
Учора вислухала купу негативу на свою адресу від однієї “враженої” моїм учинком матусі. Замість подякуваи, вона висловила мені стільки, що й рік не розгребу. А все тому, що
Інша людина на моєму місці може і кляла б долю, але не я, я звикла, що на мені багато чого закінчується та не збувається. От ще з дитинства,
Ми з Петром у шлюбі вже чотири роки. Рік тому була дуже велика криза у наших відносинах, і справа майже дійшла до розлучення. Благо все минуло, ми помирилися,
Полум’я свічки мерехтіло і відкидало на стелю химерні узори. Марта сиділа перед столом і дивилася на те плетево та мерехтіння і згадувала, як дуже давно вона біля свічки
У мене із чоловіком двоє синів. Різниця у віці між моїми синами – сім років. Звичайно ж, одразу одружився мій старший син. Ми з чоловіком переписали на старшого
Мій син з дружиною і трьома дітками живуть окремо від мене. Син працює, а невістка в декреті, адже найстаршому лиш шість років. Невістка увесь час скаржиться, що нічого
З дитинства я бачила перед собою приклад бабусі і мами. Мене вчили, що треба допомагати нужденним, вони завше носили з собою хліб і кефір, і віддавали тим, хто
— Гроші?, – дивиться на мене мама а по щокам сльози течуть. – Так от. що для тебе, доню, головне. А те, що твій брат тепер сім’ю втратив
По сусідству з нами жила проста сім’я, і вони нічим не відрізнялися від інших. Мали троє дітей, дочку Настю, та синочків Ромку та Дмитра. Росли діти на радість