Коли мені не сила вже стала, то пішла я за тією адресою, що мені подружка радила. Чекала, що зустріне мене, якась колоритна пані. буде просити руку. чи карти розкладе
Коли мені не сила вже стала, то пішла я за тією адресою, що мені
Ніна, дивлячись на Олену та Максима, які трималися за руки, казала: – Тільки вдумайтеся: майже тридцять років!
– Зводить-таки життя, як тільки забажає, правда? – казала з усмішкою Ніна, дивлячись на
Я зрозуміла, що треба ладнати лижі вже тоді, як до нас на гостину напросилась бабуся мого чоловіка. Поважна пані у віці 75 років була активнішою і здоровішою від мене
Я зрозуміла, що треба ладнати лижі вже тоді, як до нас на гостину напросилась
Чоловік тримався три дні, а на четвертий запахло у нас з кухні чимось божественним, я це чула, певно, ще з під’їзду.
Що можу сказати – прогавила я той момент, коли мої хлопчики з цікавістю зазирали,
У Катрусі народився син. Про це ми дізналися від сусідки Марії
Моя донька Катруся народилася, коли мені було 25 років. Ми з чоловіком дуже любили
Я розповіла про цю подію, але мама моя аж очі округлила і давай мене шпетити, що вчи мене вчи, а я й в свої роки нічого в житті не розумію
Був у моєму житті випадок, коли я собою дуже пишалася і через кілька років
Я маму не одразу розкусила, навіть думки не допускала, що вона може таке думати, хоча не розуміла, чому вона мені не допомагає в скрутну хвилину. Відповідь була перед очима, але я все зрозуміла, коли сама стала мамою
.Мій шлюб був раннім, наче любила я Сергія, він був старшим за мене на
Я мріяла вголос і не помітила, як Олексій задумався і чогось почав ховати очі. Він не казав мені ні «так», ні «ні», і чим більше я напосідала, тим частіше він не ночував удома.
П’ятнадцять років я жила з чоловіком і не думала, що він тримає камінь за
Це було найважче рішення в моєму житті, я сто разів передумувала, переконувала себе, що не треба спішити, дитина ж ще, та й що мені важко лишню порцію супу зварити? Але та подія невідворотно говорила про одне – пора сина з хати виселяти
Цю розмову я починала і в двадцять, і в двадцять п’ять, і в тридцять.
Бери сумки й їдь сама
Оксана була жінкою, якою могли захоплюватись багато людей: симпатична, добра, турботлива, завжди усміхнена. У

You cannot copy content of this page