Коли чоловік мене залишав заради Катерини, то казав, що без нього не бачити нам хорошого життя. Мовляв, не вміла його цінувати, то тепер буду каятись. Та я не пропала і на відміну від нього не тільки жити краще стала, а ще й дітей житлом забезпечили. Повернулась додому, продала дім в селі, переїхала в місто ближче до дітей. Не було кому мене напоумити тієї миті
Коли чоловік мене залишав заради Катерини, то казав, що без нього не бачити нам хорошого життя. Мовляв, не вміла його цінувати, то тепер буду каятись. Та я не
У першому шлюбі я пам’ятаю не себе і чоловіка. а одну свекруху. Жила вона далеко. але я спокою від неї не мала ніколи. приїжджала часто. говорила багато і все про те, як синочку зі мною не пощастило. Тож коли я заміж вийшла вдруге поставила умову своєму чоловік – ми окрема сім’я і бачимось із ріднею рідко, на свята і то не всі. А нещодавно відспівали мою свекруху другу і в її речах я знайшла конверт адресований сину
У першому шлюбі я пам’ятаю не себе і чоловіка, а одну свекруху. Жила вона далеко, але я спокою від неї не мала ніколи. Приїжджала часто, говорила багато і
Навіть уявити не могла, що свекруха от так скаже власному сину. Ольга Іванівна має норов, але ж то справа серйозна, тут не характер показувати. Та її це не спинило. Він у двері вийти ще не встиг, як вона мене набрала і давай сповідати
Навіть уявити не могла, що свекруха от так скаже власному сину. Ольга Іванівна має норов, але ж то справа серйозна, тут не характер показувати. Та її це не
Коли мамі Валі стало зле, ми з чоловіком не задумуючись повернулись із заробітків її доглядати. Я ще кілька разів повертала в Чехію, та вже коли злягла свекруха зовсім, то так ми біля неї й залишились. Дім наш і так роки стояв, то ми лиш найнеобхідніше до мами перевезли. Вісім років минуло і ось, коли не стало свекрухи моєї, дізнаємось ми новину
Коли мамі Валі стало зле, ми з чоловіком не задумуючись повернулись із заробітків її доглядати. Я ще кілька разів повертала в Чехію, та вже коли злягла свекруха зовсім,
Коли моя сестра поїхала на заробітки, ми із мамою перехрестились і зітхнули полегко – нарешті буде нам і дітям її спокій. Племінників я до себе забрала, мама мені із ними допомагала, робили ми все, аби сестра швидше заробила собі на власне житло і нарешті вже розійшлась зі своїм Павлом. Три роки те тривало, аж тут, новина нам з-за кордону
Коли моя сестра поїхала на заробітки, ми із мамою перехрестились і зітхнули полегко – нарешті буде нам і дітям її спокій. Племінників я до себе забрала, мама мені
Ми вирішили новину повідомити саме тоді, як рідня на ювілей до чоловіка мого збереться. Запрошували лиш близьких, та й друзів поруч немає – розлетілись світом. Урочисто повідомили, самі сяємо від щастя, а у мами і свекрухи кам’яні обличчя: “Чи ви серйозно? Що надумали?” І полетіло та таке, що ми вже й ради дати не можемо
Ми вирішили новину повідомити саме тоді, як рідня на ювілей до чоловіка мого збереться. Запрошували лиш близьких, та й друзів поруч немає – розлетілись світом. Урочисто повідомили, самі
Ситуація склалась така, що хоч сядь, та плач. Мені так прикро було, що одразу сестру набрала, аби пожалітись. Однак, замість слів підтримки почула: “Маріє, ти совість маєш? Ти себе чуєш?” – раптом не дослухавши, починає сестра мені говорити. А далі починає мене соромити і казати, що я ще й долі вдячна повинна бути, а не жалітись
Ситуація склалась така, що хоч сядь, та плач. Мені так прикро було, що одразу сестру набрала, аби пожалітись. Однак, замість слів підтримки почула: “Маріє, ти совість маєш? Ти
Свекруха дивиться на мене з докором і так розчаровано, ніби я й справді винна у тому, що от зараз вона мені наговорила. А я слухаю і не можу повірити, що це мені каже педагог, жінка, що має вищу освіту і яка вважає себе прогресивною і такою, що йде у ногу з часом. “Це ти в дім принесла із тією брошкою. Це мені так, бо я перша в руки узяла”
Свекруха дивиться на мене з докором і так розчаровано, ніби я й справді винна у тому, що от зараз вона мені наговорила. А я слухаю і не можу
Багато років ми з мамою збирали гроші мені на квартиру. Купка росла із місяця у місяць, що не могло не тішити нас обох. Однак, коли вона повернулась із заробітків, а я вже й квартиру собі обрала, то раптом почула, що ті гроші потрібні їй на більш важливу справу
Багато років ми з мамою збирали гроші мені на квартиру. Купка росла із місяця у місяць, що не могло не тішити нас обох. Однак, коли вона повернулась із
“Хто на що вчився” – казала зверхньо тітка перехожій, яка вітала її з придбанням новенького авто і бідкалась, що третій рік на велосипед гроші складає. А я дивилась на свою тітоньку, та на брата двоюрідного і мало не плакала, бо ж знала що то у тітки за “наука” така
“Хто на що вчився” – казала зверхньо тітка перехожій, яка вітала її з придбанням новенького авто і бідкалась, що третій рік на велосипед гроші складає. А я дивилась

You cannot copy content of this page