Як ходила сваха нашим подвір’ям, як любувалась садом, та смачно пригощалась за столом, то була і мила і люб’язна, а вже, як прийшло діло дітям до життя і я її набираю, аби сказати, що потрібно, так раптом і показала свій характер. Бачте, не вважає вона за потрібне доні своїй допомогти, хоч і сидить на заробітках уже який рік поспіль
Як ходила сваха нашим подвір’ям, як любувалась садом, та смачно пригощалась за столом, то була і мила і люб’язна, а вже, як прийшло діло дітям до життя і
Краще б я тоді маму до себе не забирала, бо нині спокою мені від неї і сестри немає. Побула в мене мама, поглянула на те, як я живу і раптом вирішила, що я повинна допомагати сестрі своїй беззаперечно. Знаєте, я не жадібна і маю можливість, але не буду того робити, хоч сестрі і справді важко. Причина у самій сестрі
Краще б я тоді маму до себе не забирала, бо нині спокою мені від неї і сестри немає. Побула в мене мама, поглянула на те, як я живу
Нас у мами троє дівчат, але так склалось, що нині вона у будинку для літніх людей. Наша дружна і велика родина, врапт розсипалась і ми із сестрами не спілкуємось одна із одною. цікаво, що саме мене вони вважають причиною того, що трапилось із нами усіма
Нас у мами троє дівчат, але так склалось, що нині вона у будинку для літніх людей. Наша дружна і велика родина, врапт розсипалась і ми із сестрами не
Коли свекруха нам ключі від своєї квартири на весілля подарувала, я думала що стану господинею у власному домі. Наївна! Хазяйнувала то я, а от господинею була свекруха і часто приїздила, аби це довести. Та сталось те, після чого моя свекруха до нас приїздить тільки на свята, та й то рідко
Коли свекруха нам ключі від своєї квартири на весілля подарувала, я думала що стану господинею у власному домі. Наївна! Хазяйнувала то я, а от господинею була свекруха і
“Який мужчина. – протягнула сваха, щойно ввійшла у наш дім сватати доньку, – Що ж ти, Лесю не казала мені що маєш такого тата? Не сором було ховати?”. А мій чоловік стоїть мов та ружа – червоний і щасливий. Бачу, плечі розрівняв і очі засвітились
“Який мужчина. – протягнула сваха, щойно ввійшла у наш дім сватати доньку, – Що ж ти, Лесю не казала мені що маєш такого тата? Не сором було ховати?”.
“Ти не права, – каже мені мама вкотре. – Він усе вже зрозумів і усвідомив, не бачиш – кається. То вже гордість у тобі говорить. Нею ти дітей сиротиш, бо життя, то не чорне і біле”. Слухаю і усміхаюсь, бо вона поняття не має про що нині просить. Та й усі, хто мені співають пісні от такі не усвідомлюють, що то не помилка зі сторони чоловіка була
“Ти не права, – каже мені мама вкотре. – Він усе вже зрозумів і усвідомив, не бачиш – кається. То вже гордість у тобі говорить. Нею ти дітей
Дожила я вже до того, що менша невістка до мене сина не пускає: “Як треба, – каже мені, – то несіть свій борщ у каструлі сюди, бо я чоловіка до вас не відправлю і край”. Бачте, береже вона його, швидко добро забула
Дожила я вже до того, що менша невістка до мене сина не пускає: “Як треба, – каже мені, – то несіть свій борщ у каструлі сюди, бо я
Я стіною стала перед дверима і ні руш. Сказала, що не дозволю того зробити і край. Так хочеться їй щастя, то най має, але дім продавати я не дозволю, хоч що мені кажіть. Мама хлипає, брат, аж багрянцем пішов, а покупці тупцюють і не знають, як бути
Я стіною стала перед дверима і ні руш. Сказала, що не дозволю того зробити і край. Так хочеться їй щастя, то най має, але дім продавати я не
Чоловік прокинувся о шостій і тихцем у іншу кімнату вийшов одягатись, аби мене не розбудити. Однак, я ж чогось от такого і чекала, тому вийшла слідом. Стоїть червоний, виправдовується: “Ну як я її саму з отим усім залишу? Ти повинна мене зрозуміти, як ніхто”
Чоловік прокинувся о шостій і тихцем у іншу кімнату вийшов одягатись, аби мене не розбудити. Однак, я ж чогось от такого і чекала, тому вийшла слідом. Стоїть червоний,
Син учора прийшов шукати совісті моєї. Говорив довго і про сім’ю і про те, що я мама і про те, що з його одруженням я мамою бути не перестала, хоч він і дорослий. Ще й сльозу пустив, бо не очікував, що я йому ложки супу пожалію
Син учора прийшов шукати совісті моєї. Говорив довго і про сім’ю і про те, що я мама і про те, що з його одруженням я мамою бути не

You cannot copy content of this page