anna

Ми із братовою розмовляли, щось обговорювали, аж раптом вона каже “ну коли вже те восьме число, ні копійки в домі не залишилось”. Скажу чесно, до мене одразу не

Мама щось наспівувала на кухні, квартира наповнювалась ароматами смажених котлет, а я відчувала, як поволі закипаю: мало того, що вона нас усіх побудила, так ще й стала до

Уже так я перед невісткою своєю почала танцювати, так старалась не втручатись, та так годила, що вже й по хаті своїй ходила навшпиньки .Думала, що буду нарешті їй

Сюрприз вдався на славу, бо мене явно ніхто не очікував. Поважні гості дивились на мене в усі очі, син вискочив прожогом із квартири, навіть перевзутись забув, а от

Я звикла була з дитинства до того, що мою меншу сестру потрібно жаліти і усяко опікати. Чула від батьків змалку, що вона і маленька і квола, і не

Донька дивилась на мене великими очима які поволі наповнювались слізьми: “Мамо, як ти можеш? Ти ж знаєш мою ситуацію, на що я маю жити?”. Син лиш сплюнув і

Я ніяк не можу зрозуміти логіки свого чоловіка. З того, що я бачила усе життя наше спільне, то він давно повинен був би від батьків своїх відмовитись і

Ой, коли вже привела нам донька отого свого кавалера для знайомства. То я прямо навколішки стала і просила, аби узялась собі за голову і передумала. Татові треба помічник,

Іншим разом, я б слухаючи оповідку сестри пошкодувала б бідосю. Втерла би сльози, і пообіцяла допомогти усім, чим тільки можу, але не сьогодні. Не можна так говорити, не

А не забагато тобі одній, сестро? Щось не бачу я за тобою ні дітей, ні онуків, чи то справа – я. Ти знаєш, я чесно кажучи, узагалі не