anna

Знаєте, я той дім вирішила завершити тільки для того, аби чоловіку своєму довести, що й без нього на цім світі сонце світить. Ішов він із таким гонором. мовляв.

Мені так соромно ще в житті не було. Якби можна було крізь землю піти, то я напевне і пішла б, бо такої відповіді від свекрухи не очікувала аж

Моя мама знайшла собі іншу донечку. Вчора, прийшла до мене у кімнаті і прямо сказала, що мабуть, мені варто пожити у бабусі моєї якийсь час, адже тут моя

Я ледь додому від матері дійшла. Навіть, Тамара Ігорівна з порогу не кинулась повчати, а “донечкою” назвала і і узявши за руку відвела у кімнату. Коли вона запитала

Я не витримала вже і набрала таки Маринку. так, я говорила із нею строго, та й маю права. все ж я її мама. Ну скільки вже можна сидіти

Олена слів не добирала. Подруга волала так, що я вже й за здоров’я її перейматись стала. “Ти що собі надумала? Під паркан хочещ?”. Сім років тому мій син

Мені світ в очах так і поплив, як тільки почула, що мені син каже. Сльози в очах, а в голові шарварок із думок. Тільки я могла, що повторювати:

Ну, вона ж тобі мама, – пробує підійти уже із іншого боку мій свекор, – Подумай, доню, де би ти була, якби не вона? Тобі ж буде соромно,

То ти свекруху глядиш, а від рідної матері відхрестилась. – аж на фальцет перейшла моя сестра. – да те ж то таке видано, сестро? Ту, що життя тобі

— А ти вгни голову, промовчи, будь розумнішою. З часом вони побачать яка ти хороша пара їхньому сину і приймуть тебе з усією душею – повчала мама втираючи