Головна

anna

Сусіди отримували торби із передачами з-за кордону від заробітчан своїх, ходили у модному одязі їли смаколики яких у наших магазинах не було, а нам нічого того від свекрухи не діставалось. Більше того, ні копійки ми за ті роки, що вона в Італії була, не отримали. Усе що мала вона у мрію свою вкладала. Її, навіть не цікавило, чи потрібно воно ну хоч комусь. То ж чому тепер така реакція?
Історії з життя 0
Сусіди отримували торби із передачами з-за кордону від заробітчан своїх, ходили у модному одязі їли смаколики яких у наших магазинах не було, а нам нічого того від свекрухи
Щороку сезон подарунків, то для мене справжнє випробування, адже я повинна визначити із коливань повітря і хвиль у морі зеленому, що саме хоче моя свекруха. Інга Вікторівна на пряме запитання відповідає всеосяжним – “нічого”, або “я усякому буду рада”
Історії з життя 0
Щороку сезон подарунків, то для мене справжнє випробування, адже я повинна визначити із коливань повітря і хвиль у морі зеленому, що саме хоче моя свекруха. Інга Вікторівна на
Напевне вони між собою домовились, бо якось інакше зрозуміти оте завзяття із яким телефонують по черзі, просто не можливо. Це ж треба: моя мама і свекруха у чомусь таки дійшли згоди. Кому сказати і не повірять. Ба, більше – співають однієї і тієї ж: “Ти руйнуєш традицію, то сімейне свято, ти повинна заради дітей”. От тільки я вважаю, що нічого і нікому не повинна, та й саме, заради дітей я те роблю
Історії з життя 0
Напевне вони між собою домовились, бо якось інакше зрозуміти оте завзяття із яким телефонують по черзі, просто не можливо. Це ж треба: моя мама і свекруха у чомусь
Ну от як із донькою вийшло? Мариночка моя, хоч і дуже розумна і симпатична і зросту не високого, але чогось усе не могла знайти собі пари.
Історії з життя 0
Ох і зять, не приведи Господи! Знаєте, як важко доні моїй було пару знайти, а тепер так само важко з рук збути. Такі у нас негаразди, що в
З кутка в куток Марина ходила уже яку годину. Очі повні сліз, від хвилювання сама не своя. Уже який день кума і добра подруга трубку не бере. Спочатку, ще виклик ішов. а потім і зовсім “поза зоною” сказав байдужий чужий голос. Аж підскочила від щастя. коли побачила усе ж виклик від Валентини. Однак, голос був геть не її і у те ще почула, Марина не ладна була повірити
Історії з життя 0
З кутка в куток Марина ходила уже яку годину. Очі повні сліз, від хвилювання сама не своя. Уже який день кума і добра подруга трубку не бере. Спочатку,
Здавалося б, звичайний собі дзвінок від моїх батьків, такий, як і тисячі до того, але ж ні. Той дзвінок був особливим, адже поставив мою сім’ю на межу розлучення. Я по новому поглянула на свого коханого чоловіка і те, що я оце побачила, мене дуже вразило, обурило і здивувало
Історії з життя 0
Здавалося б, звичайний собі дзвінок від моїх батьків, такий, як і тисячі до того, але ж ні. Той дзвінок був особливим, адже поставив мою сім’ю на межу розлучення.
Коли вперше зайшла у квартиру свекрухи, то чесно кажучи, трішки мені лячно стало. Ні, скрізь було прибрано і чисто, але ж бідність визирала із кожного куточка. Ремонт ще той, який при здачі будівлі робили. На підлозі незрозумілого кольору лінолеум, що пішов уже хвилями, а на стінах чи то шпалери, чи то штукатурка така
Історії з життя 0
Коли вперше зайшла у квартиру свекрухи, то чесно кажучи, трішки мені лячно стало. Ні, скрізь було прибрано і чисто, але ж бідність визирала із кожного куточка. Ремонт ще
Ніна уже не знала як і підійти до чоловіка свого, аби сказати, те, що мусила. У самої язик не повертався і в голові не вкладалось, але ж якось потрібно було ще й чоловіка впросити те зробити. Зрештою, таки на одному подиху усе й виклала. Від здивованого “Що?” її Владислава, аж шибки у вікнах задрижали
Історії з життя 0
Ніна уже не знала як і підійти до чоловіка свого, аби сказати, те, що мусила. У самої язик не повертався і в голові не вкладалось, але ж якось
Донька із зятем прийшли до нас на гостину. Ми одразу з чоловіком зрозуміли, що то не простий візит і вони точно не від того, що за батьками засумували прибули. Так вони гарно за роботу узялись, такі уже були добрі та “свої”, аж поки не відкрили причину свого візиту
Історії з життя 0
Донька із зятем прийшли до нас на гостину. Ми одразу з чоловіком зрозуміли, що то не простий візит і вони точно не від того, що за батьками засумували
Ні ну вислухала оце щойно, мов дитина мала і не слухняна. Та ще ж від кого – доньки меншої. Бачте, я не маю права розпоряджатись власним подарунком. Образила я її дуже. Але ж чому?
Історії з життя 0
Ні ну вислухала оце щойно, мов дитина мала і не слухняна. Та ще ж від кого – доньки меншої. Бачте, я не маю права розпоряджатись власним подарунком. Образила

You cannot copy content of this page