anna

Щойно чоловік пішов, я одразу зателефонувала до неї і сказала, що чекаю. Марина Дмитрівна мусила йти дуже обережно, аби сусіди не помітили і не доповіли моєму чоловіку. Щойно

— А чого ця тарілка тут? – чую від доньки знову, – Вона мусить бути на полиці зверху. А ти її куди запхала? Що за звичка усе перекладати,

Чоловік повернувся від матері збентеженим і задумливим. Ходив по квартирі цілий вечір сам не свій, був не уважним. Зрештою, таки підійшов до мене: “Ніно, я тут у мами

“Назвіть хоч горщиком лиш у піч не ставте” – приказка зовсім не для мене. Син сміється, чоловік біля скроні пальцем крутить, а невістка не розуміє. а чому то

Коли перша дружина мого сина зібравши речі подалась геть, я не переймалась дуже. Так, я розуміла, що онуків навряд побачу, але сину було лиш 35 і у нього

Навіть онук мене набрав і давай життя вчити і совісті моєї шукати. Уже б платівку змінили, чи що, бо що старше, що молодше однієї співають: “Чи ви, бабо

Того дня мені двері відчинила невістка, хоч удома мав бути лише син. Я знітилась, адже не очікувала Тетяну побачити, але та явно на мене очікувала: “Як усе склалось

Чоловік мій пішов на ліво одразу після весілля, але мені було байдуже, адже обручку на пальці мала я, а не ота його Тетяна. Свекри ж були раді збути

І це я тебе, дитино моя, виховувала? Це от так ти мені в очі кажеш знаючи яке положення нині у твоєї сестри важке? Ти ще й ображаєшся? Більше

Мене ще й просять не втручатись, кажуть, що я воду каламучу. Ні ну ви таке чули? То це я мовчати маю і дивитись на все широко відкритими очима?