Дзвінок свекрухи пролунав ближче до вечора. Я спокійнісінько узяла трубку, і попиваючи чай сіла на диван паралельно перемикаючи канали безцільно. Знаєте, до мене не одразу сенс нею сказаного дійшо. Добре, що чай я п’ю не гарячий, а то б мала клопіт, адже від почутого я чашку із рук зронила
Дзвінок свекрухи пролунав ближче до вечора. Я спокійнісінько узяла трубку, і попиваючи чай сіла на диван паралельно перемикаючи канали безцільно. Знаєте, до мене не одразу сенс нею сказаного
Зрівняв ситуацію… то було десять років тому. Інші часи інші були й рішення. Дивиться на мене і мало не плаче: “Мамо, чому ти так зі мною?”. От мені цікаво, а чи багато людей нині зважаться на подібне з легкістю
Зрівняв ситуацію… то було десять років тому. Інші часи інші були й рішення. Дивиться на мене і мало не плаче: “Мамо, чому ти так зі мною?”. От мені
Нема в житті “кращого” ніж бути старшою донькою у багатодітній родині. Я замінила і тата і маму шістьом свої меншим братикам і навіть, коли заміж вийшла і мала вже свою хату, все ще була відповідальною за менших. Роки минули, ми вже всі сивочолі, а я й досі щось комусь зобов’язана. Коли ж нарешті про себе згадала, то брати мені такого влаштували, що я й досі до тями прийти не можу
Нема в житті “кращого” ніж бути старшою донькою у багатодітній родині. Я замінила і тата і маму шістьом свої меншим братикам і навіть, коли заміж вийшла і мала
Ми із подругою давно обговорювали можливість виїзду за кордон на заробітки. У неї в Чехії сестра працює і живе уже більше 15 років, вона нас і покликала до себе навіть, роботу нам знайшла. Я довго не могла зважитись, адже мала двох діток молодшого шкільного віку, та й чоловіка самого із ними залишати не надто хотіла. Однак, таки поїхала я, але вже за два тижні мусила повертатись – доня покликала зі сльозами на очах
Ми із подругою давно обговорювали можливість виїзду за кордон на заробітки. У неї в Чехії сестра працює і живе уже більше 15 років, вона нас і покликала до
Двері відчиняти зовсім бажання не мала, але мама ніби відчувала, що я стою по той бік дверей – натискала на кнопку дзвінка знову і знову. Я знаю чому вона прийшла, знаю, що зараз почую і розумію, що знову всередині мене прокинеться зрадницька думка: мама права, ну що я тут роблю?
Двері відчиняти зовсім бажання не мала, але мама ніби відчувала, що я стою по той бік дверей – натискала на кнопку дзвінка знову і знову. Я знаю чому
— Це особисто твоє рішення, чи ти говориш від імені свого чоловіка? – запитує мама голосом чужим, – От мені цікаво, доню, якої ж миті ти забула про те, хто твоя сім’я насправді. Ти заміжня скільки – 5 років? Впевнена що проживеш із ним усе життя? А не лячно тобі втратити родину через своє рішення нинішнє?
— Це особисто твоє рішення, чи ти говориш від імені свого чоловіка? – запитує мама голосом чужим, – От мені цікаво, доню, якої ж миті ти забула про
Микола знову прийшов до мене бідкатись. Уже рік дружина і теща йому спокою не дають. Мало йому своєї роботи, та свого дому, як раптом виявилось, що він ще й коло тещі та її хати повинен ходити та в усьому годити. Ні відпочинку моєму брату, ні спокою немає. Пішла до невістки побалакати, а та мені ледь не речі його до рук тиче, бачте, дуже її обурює, що ми із братом такі дружні
Микола знову прийшов до мене бідкатись. Уже рік дружина і теща йому спокою не дають. Мало йому своєї роботи, та свого дому, як раптом виявилось, що він ще
Того дня я як і завжди, завітала на гостину до мами рідної. Сіли поговорили, я трішки змерзла, тож попросила гарячого чаю. здавалося б просте прохання поставило маму мою у глухий кут. А коли я холодильник відкрила, то мало не розплакалась.
Того дня я як і завжди, завітала на гостину до мами рідної. Сіли поговорили, я трішки змерзла, тож попросила гарячого чаю. здавалося б просте прохання поставило маму мою
Кажуть, що після сорока друга молодість приходить, але у мами моєї вона ближче до дати у 60 настала. Говорити з нею намарне, моя донька підліток і та більше совісті має. Вирішила вона раптом різко змінити не тільки своє, але й наше життя. Ще й винною мене робить, мовляв, я не розділила із нею щастя і не вмію за рідну маму порадіти
Кажуть, що після сорока друга молодість приходить, але у мами моєї вона ближче до дати у 60 настала. Говорити з нею намарне, моя донька підліток і та більше
— Доню, – дивиться на мене мама зі сльозами на очах, – куди ж ми підемо? Як же ж це? Ви ж молоді сил сповнені, а нам як у своєму віці?
— Доню, – дивиться на мене мама зі сльозами на очах, – куди ж ми підемо? Як же ж це? Ви ж молоді сил сповнені, а нам як

You cannot copy content of this page