Коли сина мого не стало, я невістці пообіцяла в усьому її підтримувати, адже у неї на вихованні двоє діточок залишилось. Однак, схоже, що Марина на те, що “допомогти і підтримати” у нас із нею поняття абсолютно різні, адже минуло п’ять років і я вже готова навіть онуків не бачити, аби лиш не чути щодня голос Марини у трубці
Коли сина мого не стало, я невістці пообіцяла в усьому її підтримувати, адже у неї на вихованні двоє діточок залишилось. Однак, схоже, що Марина на те, що “допомогти
Улюбленою роботою тітки мого чоловіка було виставляти мене із дому як тільки він їде в рейс. Це для неї було прямо, як бальзам на душу і засіб самоствердження. Чоловік повертався і їхав за мною. Тітці своїй він нічого сказати не міг, адже саме вона його виховала і на ноги поставила, лиш просив більше такого не робити. А от тепер ми з тією жінкою місцями помінялись і хай що люди кажуть, а я не шкодую про свій учинок
Улюбленою роботою тітки мого чоловіка було виставляти мене із дому як тільки він їде в рейс. Це для неї було прямо, як бальзам на душу і засіб самоствердження.
Коли я подалась на заробітки, діти мої уже були дорослими а чоловік остаточно скотився “до ручки”. Мене ніщо вдома не тримало, навіть кіт і той із тієї оселі втік, тож і я не стала там триматись. Минуло двадцять років і я повернулась, от тільки ніяк зрозуміти не можу одного: чого усі на мене ображені
Коли я подалась на заробітки, діти мої уже були дорослими а чоловік остаточно скотився “до ручки”. Мене ніщо вдома не тримало, навіть кіт і той із тієї оселі
Так, я залишила свою маму у літньому віці одну і мені навіть не соромно. Сестра телефонує постійно, говорить, що я не маю совісті і що вони не очікували від мене такої невдячності. Але я певна, вислухавши мою історію ви погодитесь із тим, що я вчинила вірно
Так, я залишила свою маму у літньому віці одну і мені навіть не соромно. Сестра телефонує постійно, говорить, що я не маю совісті і що вони не очікували
Марина заглянула в коробку, посміхнулась, подякувала і дістала з гаманця 1000 гривень. Я ледь дару мови не втратила коли й собі тихенько туди подивилась. То ось куди невістка витрачає зароблені гроші?
Марина заглянула в коробку, посміхнулась, подякувала і дістала з гаманця 1000 гривень. Я ледь дару мови не втратила коли й собі тихенько туди подивилась. То ось куди невістка
Я говорю, але бачу, що чоловік мене не чує. Роздивляється і шукає, коли ж і чим я себе викажу. “То може ти що їй сказала, а сама й не зрозуміла. Ти згадай, бо ж не може таке трапитись на порожньому місці?”
Марина Іванівна – свекруха моя, ніколи не мала до мене якихось почуттів, окрім зневаги і невдоволення. Ми із її сином уже 15 років у шлюбі у нас ростуть
Після розлучення з другим чоловіком, мама моя ні з чим залишилась. У свої 50 не мала ні дому, ні бодай, якихось заощаджень. Оскільки я її єдина дитина, то вона до мене і приїхала. Я була мамі рада, адже маю двох діток малих, надіялась на те, що вона мені допоможе. Не минуло і трьох місяців, як я уже сама думаю, що треба мамі на двері вказати
Після розлучення з другим чоловіком, мама моя ні з чим залишилась. У свої 50 не мала ні дому, ні бодай, якихось заощаджень. Оскільки я її єдина дитина, то
Тобто “не згодна”, – дивиться на мене донька здивовано, – Ти що мамо? Як так? Ти про мене, про мене ти подумала? Яка це мама рідна не бажає щастя своїй дитині? та інша б усе зробила би, якби донці такий шанс випав. А ти? Чи ти ніколи мене не любила?
— Тобто “не згодна”, – дивиться на мене донька здивовано, – Ти що мамо? Як так? Ти про мене, про мене ти подумала? Яка це мама рідна не
Я не витримала і вирішила сама до тієї Мілани піти побалакати. Ну скільки вже можна це терпіти? Сина про що питаю, так він лиш руками розводить. То що, мусила все залишати як є?
Я не витримала і вирішила сама до тієї Мілани піти побалакати. Ну скільки вже можна це терпіти? Сина про що питаю, так він лиш руками розводить. То що,
Сестра тільки в кімнату зайшла і одразу давай обурюватись, мовляв. що то ми тут удвох робимо. Славко, який саме розетку ремонтував дивиться на неї нічого не розуміючи, а я стою із віником ні в сих, ні в тих
Шість років тому я залишила роботу перспективну і мусила їхати до мами своєї в село далеке. Звісно, тоді я думала, що то не на довго, планувала повернутись за

You cannot copy content of this page