Чоловік ніяк не може зрозуміти, чим же я невдоволена. Для нього то все гаразд, а от мені нестерпно в хаті знаходитись коли свекруха приходить. Ні, вона не лізе з порадами і підказками, не стає до роботи, не наводить лад у моєму домі. Але, як на мене, краще б вже так робила, якщо чесно, тоді я б хоч щось сказати могла
Чоловік ніяк не може зрозуміти, чим же я невдоволена. Для нього то все гаразд, а от мені нестерпно в хаті знаходитись коли свекруха приходить. Ні, вона не лізе
Маринка говорила те рівно і спокійно. Мовляв, я повинна зрозуміти її і не думати про свої задавнені образі. Тато у такий день їй потрібен і то її бажання особисте, аби саме він вів її до вівтаря. Я теж пояснила їй, що якщо Юрко з’явиться на забаві, я розвернусь і піду. Якщо треба тато, то не буде мами. Такого я не терпітиму, це просто несправедливо
Маринка говорила те рівно і спокійно. Мовляв, я повинна зрозуміти її і не думати про свої задавнені образі. Тато у такий день їй потрібен і то її бажання
Я ні на що не претендувала, але якось то мені саме-собою було зрозуміло. Вони ж прекрасно знали нашу ситуацію, були в курсі усього з першого ж дня. Саме тому ми чекали від них чого завгодно, але не новини про нове авто
Я ні на що не претендувала, але якось то мені саме-собою було зрозуміло. Вони ж прекрасно знали нашу ситуацію, були в курсі усього з першого ж дня. Саме
Коли Ігоря не стало його діти прийшли наступного ж дня. але не для того, аби тата пом’янути. навіть, не стали нічого пояснювати, просто вказали на двері, ще й над душею стояли, аби я нічого зайвого бува не прихопила. Я тоді викликала таксі і поїхала до доньки. Але тут мене чекав ще більш неприємний “сюрприз”
Коли Ігоря не стало його діти прийшли наступного ж дня. але не для того, аби тата пом’янути. навіть, не стали нічого пояснювати, просто вказали на двері, ще й
Я вже про все із сусідкою домовилась, вона навіть мене кімнатами поводила, все показала, залишилось мені лиш доньчиного приїзду із заробітків дочекатись. Однак, Леся мене вислухала, озирнулась довкола і каже: ” А нащо тобі щось інше, мамо. Скільки років тут прожила. Хто на старості хату міняє. Ну й вигадала”
Я вже про все із сусідкою домовилась, вона навіть мене кімнатами поводила, все показала, залишилось мені лиш доньчиного приїзду із заробітків дочекатись. Однак, Леся мене вислухала, озирнулась довкола
Донька із чоловіком вперше за десять років до мене приїхали на знайомство. Колись, Маринка ще студенткою поїхала в Австрію по обміну, та там і лишилась, заміж вийшла згодом. А тепер, побувши трішки в нашому селі зять мій несподівано зробив мені одну дуже хорошу пропозицію. Я й погодилась би, але ж у мене ще син є. Тепер на роздоріжжі і не знаю, як бути
Донька із чоловіком вперше за десять років до мене приїхали на знайомство. Колись, Маринка ще студенткою поїхала в Австрію по обміну, та там і лишилась, заміж вийшла згодом.
Інколи стриматись не можу, так і хочеться у сина мого запитати, чому покинув Ірину заради Анни цієї. Не подумайте чого, другу невістку я прийняла, вже й онуків двох маю, але про першу – Ірину, ну ніяк забути не можу, надто між ними різниця разюча. І ось у чому
Інколи стриматись не можу, так і хочеться у сина мого запитати, чому покинув Ірину заради Анни цієї. Не подумайте чого, другу невістку я прийняла, вже й онуків двох
І у всіх ще вистачає совісті у мене запитувати, чому то я образилась? Невістка теж молодець, прям акторські задатки є – геть сльозу пустила: “Мамо, я вас образити не хотіла, наміру не мала. Я вас люблю і шаную”. Шанує вона. Показала всьому селу, яка то в неї до мене шана. Дякую красно!
І у всіх ще вистачає совісті у мене запитувати, чому то я образилась? Невістка теж молодець, прям акторські задатки є – геть сльозу пустила: “Мамо, я вас образити
Через маму мою у мене скоро сім’ї не буде. Прямо відчуваю це. Звернулись ми до неї із формальністю, звичайнісіньке собі прохання, а вона роздула це у казна-що. Ще й при чоловікові моєму такого наговорила. Звісно, він ображений. Я б свекрусі таких слів точно не простила б ніколи
Через маму мою у мене скоро сім’ї не буде. Прямо відчуваю це. Звернулись ми до неї із формальністю, звичайнісіньке собі прохання, а вона роздула це у казна-що. Ще
Свекруха зателефонувала мені у будній день з самого ранку. Це вже була дивина, адже ми розмовляли в четвер після обіду, ну, або в неділю. Краще би я трубки не брала, бо лишилась на всій вині. Так мало того, ще й чоловік мені висловив, що я не права, коли я йому пожалілась. Але я досі не розумію, що сказала не так. Хіба не для того дідусі і бабусі існують?
Свекруха зателефонувала мені у будній день з самого ранку. Це вже була дивина, адже ми розмовляли в четвер після обіду, ну, або в неділю. Краще би я трубки

You cannot copy content of this page