Коли мама була за кордоном, то придбала мені квартиру у столиці. Я тут із чоловіком жила, а коли ми розлучились, то тут я із дітьми залишилась. Мама моя хоч і молода ще, хоч і здорова. але одного дня вирішила, що з неї заробітків досить і повернулась в Україну. Але ж не додому у село, а чомусь у мою столичну квартиру
Коли мама була за кордоном, то придбала мені квартиру у столиці. Я тут із чоловіком жила, а коли ми розлучились, то тут я із дітьми залишилась. Мама моя
Після сорока років шлюбу моя свекруха вирішила що з неї досить. Одного дня вона відчинила двері і виставила свого чоловіка разом із його речами. Довго шукати притулку свекор не став і приїхав до єдиного сина – мого чоловіка. І все б нічого, якби не одна його дуже дивна звичка
Після сорока років шлюбу моя свекруха вирішила що з неї досить. Одного дня вона відчинила двері і виставила свого чоловіка разом із його речами. Довго шукати притулку свекор
Коли батьків не стало, ми були вже дорослими і самодостатніми жінками. Сестра моя жила з чоловіком у столиці, а я у містечку неподалік села нашого. Оскільки ми з чоловіком жили біля його батьків, то я з сестрою домовилась, що дім батьківський ми успадкуємо навпіл. але житиму там я із сім’єю. Минуло вісімнадцять років і сестра моя повернулась в село рідне у наш будинок спільний. Але ж я тут не одна живу
Коли батьків не стало, ми були вже дорослими і самодостатніми жінками. Сестра моя жила з чоловіком у столиці, а я у містечку неподалік села нашого. Оскільки ми з
Десь через місяць, як сина мого не стало я в магазині Олю зустріла. ми не вітаємось давно, але про себе я зауважила, що дівчина при надії. Ну, може я й хмикнула тоді, бо ж про себе шкодувала наперед її чоловіка. Але за кілька тижнів до мене стали дивні чутки доходити, аж поки я на власні очі їх підтвердження не побачила
Десь через місяць, як сина мого не стало я в магазині Олю зустріла. ми не вітаємось давно, але про себе я зауважила, що дівчина при надії. Ну, може
Запечена качка з апельсинами. ну хіба то не та страва заради якої варто удома залишитись. так про це чоловіку і сказала, але його відповідь стала для мене повною несподіванкою. Досі у вухах гуде: “Ти мені хто?”
Ми з Максимом моїм одружилися вже у досить зрілому віці. Йому тоді було 42 роки, мені вже за 36. Ми були цілком сформованими та самостійними особистостями, зі своїми
Моя мама вже ніяк пенсії не могла дочекатись. Сьогодні стала пенсіонеркою. а назавтра вже в село поїхала залишивши нам свою квартиру – мрія здійснилась. Минуло пів року і стали до мене з села чутки доходити дивні. Довелось самій їхати аби переконатись, чи правда то все
Моя мама вже ніяк пенсії не могла дочекатись. Сьогодні стала пенсіонеркою. а назавтра вже в село поїхала залишивши нам свою квартиру – мрія здійснилась. Минуло пів року і
Доньки зателефонували і радісно повідомили, що збираються на гостину вже наступного тижня. Пробудуть не надто довго, усього днів зо два, або зо три. Мені, ніби й радіти потрібно, все ж діти їдуть, онуків побачу, але не до радості зовсім. Я вже давно не можу витерпіти їхніх візитів і буквально хвилини рахую коли вони в мене
Доньки зателефонували і радісно повідомили, що збираються на гостину вже наступного тижня. Пробудуть не надто довго, усього днів зо два, або зо три. Мені, ніби й радіти потрібно,
Прийшла від сусідки із чітким розумінням того, що й мені потрібен терміново ремонт. Одразу доньку набрала, аби сказати, що надумала. Розповіла їй що бачила, озвучила скільки сусідка на те все витратила і попросила першу частину суми уже з зарплати мені передати. Однак, Маринка мені таке відповіла. Не знаю тепер як і бути після почутого
Прийшла від сусідки із чітким розумінням того, що й мені потрібен терміново ремонт. Одразу доньку набрала, аби сказати, що надумала. Розповіла їй що бачила, озвучила скільки сусідка на
І знову мама при всіх за столом починає вигадувати нам ті євро, що висилала, коли ще в Італії працювала: “Як я у силі була і при грошах, то зять “мамо” кликав і співав гарно. А тепер, коли лиш пенсію і маю то стала “Юлею Сергіївною” і на поріг ні ногою. А скільки раз допомогти просила? Де та поміч?”
І знову мама при всіх за столом починає вигадувати нам ті євро, що висилала, коли ще в Італії працювала: “Як я у силі була і при грошах, то
У сім’ї моєї дорослої донки зараз великі неприємності. Ніхто пальцями не вказує, але причиною усі вважають мене, хоча моєї вини ні на краплю. От прямо іди, бабо, бери хреста до рук обкладайся барвінком і спочивай з Богом. А все тому, що свого часу моя донька дала обіцянку своєму сину меншому
У сім’ї моєї дорослої донки зараз великі неприємності. Ніхто пальцями не вказує, але причиною усі вважають мене, хоча моєї вини ні на краплю. От прямо іди, бабо, бери

You cannot copy content of this page