anna

Знаєте, коли мені свекруха казала, що принесе нам на новосілля свою родинну реліквію, я сподівалась побачити щось справді вартісне. Мені ввижалась річ, яку я зможу передати своїй донці.

Знаєте, аби побачити от таке обличчя рідної матері мені й потрібно було вийти заміж. Вперше в житті вона не знала що сказати. Стояла, кліпала своїми віями нарощеними і

Я отетеріла побачивши що то мені приготувала сестра за “сюрприза”. — А що ти думала? – сказала зверхньо дивлячись на мене, – Тебе не було два роки, а

Як тільки свекруха переступила поріг нашого дому мені одразу було зрозуміло, що тій жінці щось потрібно. Не те щоби вона ніколи не приходила до нас, однак була гостею

“Ой там, за село-о-ом” – завела Галина та так, що аж мурахи пішли шкірою від її чистого, сильного, дзвінкого, голосу. — Чого ото голосити? – невдоволено фиркнула стара

Василь вирішив порадувати свою дружину. Не те щоби він був романтиком, але ж вона так голосно зітхала перед оцим 14 лютого, так часто казала, що у їхніх стосунках

Мене мама покинула коли мені було 15 років. Хоча, як покинула? Сказала, що їде на заробітки, бо ж ситуація у нас важка. Відвезла мене до своєї сестри і

Вже як дійшов мені терпець краю, то я зібравши речі таки поїхала до своєї свахи у село жити. Я ж коли їй жалілась, то вона мені все: —

Добре, що я окремо проживаю, то мала змогу забирати свою онуку під своє крило. А дитина одразу, ще змалку відчувала, хто її любить по-справжньому. Бігла до мене Лялечка

Я стояла на порозі із сумками, але до квартири увійти не могла, адже мама стояла на порозі стіною. Донька хотіла пити, попросила у бабусі водички, але та ніби