anna
Дві сусідки, давні подруги, сиділи ввечері на лавці біля хвіртки і ділилися своїми новинами та турботами перед Великоднем. — Так, навесні завжди багато турбот, і город після зими
Ми з чоловіком не надто розкошували все життя. Так, працювали обоє, але більшу частину грошей відкладали на те, аби придбати донці у майбутньому власне житло. От тільки вона
Я завжди прагнула до сімейної «автономності», тому, після весілля, одразу виключила будь-які варіанти спільного проживання зі своїми родичами та з родичами чоловіка. Так, було важко, особливо після появи
Я зараз на 6 місяці. Із чоловіком ми разом уже не перший рік, але весілля зіграли лише торік. Проте на появу первістка чекаємо з нетерпінням. Перший рік ми
Я була студенткою, коли мої батьки вирішили розлучитися. Точніше, батько покинув маму через молоду кохану. Так і міцна сім’я врапт перетворилась на спогад. Розлучення було гучним. Ділив батько
— Це неповага до своєї сім’ї. Ти проти проти родинної традиції підеш заради чоловіка? Звичайно, я ж тобі квартиру та машину не подарувала, як свати. Через це тобі
Нас мама запросила на свій ювілей без дітей, тобто без її онуків. У неї зав’язався на старості років чоловік, от тепер ми всі повинні робити все, аби догодити
Мені вже за 50. Ця історія сталася п’ять років тому. Моя донька на той час була вже заміжня не перший рік, але тільки діток усе не було у
— Близько опівночі у двері подзвонили. Ми з чоловіком уже збиралися лягти спати, — ділиться Ганна, пенсіонерка. – Відкриваю, а там син. І таке обличчя в нього було…
Запросила нас на день народження моя подруга Лариса. Ми познайомилися з нею кілька років тому у коли стали мамами. Стали дзвонити один одному, балакали, так і потоваришували. Подруга