Вона готувалася до іспитів, а дід лежав. Був він задумливий, неуважно відповідав на питання і все чомусь зітхав. Катя зрозуміла: щось тривожить діда сильніше його недуги. І не помилилася. Він покликав Катю і попросив посидіти з ним. Був він чисто виголений, на стільці висіли костюм і краватка
З фотографії на Катю дивився дід. Він завжди хмурився, коли в будинку траплялися неприємності. Зазвичай він чіпав коротко стрижений вус, замислювався ненадовго, приймався за другий вус і говорив:
Купили будинок біля моря і одразу дізнались, що у нас дуже і дуже багато друзів, які починають за нами сумувати саме влітку. Викрутились оригінально
Коли ми вирішили продати квартиру в великому місті і переїхати ближче до моря, купити будиночок і заробляти тим, що здавати в оренду номери відпочиваючим в літній час, майже
Коли приходить осінь і починаються перші заморозки у мене на душі геть не спокійно. Знаю точно, що скоро батьки дружини повернуться з дачі. Не розумію я їх зовсім. Нащо вам та квартира, якщо є така гарна дача. Лишили б її нам так ні, їдуть назад
На останніх місяцях моя зовиця (молодша сестра мого чоловіка) Оля і її чоловік Валерій переїхали жити до моїх свекра і свекрухи. У батьків маленька трикімнатна квартира в п’ятиповерхівці
Мама? – посміхнувся з сумом Олексій, – Є у мене мама. Весела, скажу тобі, вона у мене жінка. Щоденно її згадую, І почав свою розповідь від якої у мене аж волосся на голові заворушилось
Сільське життя сповнена цікавих і непередбачуваних історій. Коли живеш там, хоч і не довго, дізнаєшся багато захопливого, так як всі чомусь хочуть розповісти про себе. Ця історія сталася
У мене речі зникати з дому почали, – жаліється мені подруга, – чоловік відмахується, мовляв знайдуться не переймайся, але ні ж і ті не знайшлись і нові зникають. Подруги жартують і кажуть що то жарти домовичка. Але я тут до свекрухи в гості сходила і отетеріла
– Так я давно помічаю, що речі зникають! – розповідає Інга. – Ось перед Новим роком, наприклад, треба було банки з горошком відкривати, шукаю – немає консервного ножа.
Коли я нарешті знайшла весільну сукню своєї мрії, поїхала додому за грошима. Перевернула всю шафу догори дригом, але нашої з чоловіком весільної “заначки” не знайшла. Телефоную йому, плачу, а він так спокійно просить його зачекати, мовляв все пояснить і хвилюватись нічого
Ми з чоловіком живемо разом з його мамою. Але ще тоді він не був моїм чоловіком, але я буду його називати так. Отже половина квартири належить йому, а
Діти грали годину. Грали дві. Потім я їх погодувала. Заходити до сусідки соромилася. Ну, думаю, скоро ж уже прийде. Зайнята, напевно, з ким не буває. Годині о восьмій мені це набридло, адже ж дитина в мене з третьої дня. Невже не поцікавиться хоча б, що вона тут робить і як поводиться?
Після таких історій будеш дуже обережно ставитися до знайомств своїх дітей з іншими, з друзями, яких ти не перевірив, і до дітей, сім’ї яких ти не знаєш особисто.
Роза посміхнулася, дивлячись на різномаїття страв, які наготувала перша дружина її чоловіка. Її всього добу не було в цьому будинку, а місце господині вже зайняла інша жінка. Та ще й яким чином! Зайшла відразу з козирів
Роза посміхнулася, дивлячись на різномаїття страв, які наготувала перша дружина її чоловіка. Її всього добу не було в цьому будинку, а місце господині вже зайняла інша жінка. Та
Валентина розложила привезені гостинці. Три здоровенні торби з соліннями стали акуратними рядами на підлозі виблискуючи на сонці. Аж сама залюбувалась, яка ж молодець. Не дарма стільки трудилась та й машину спеціально найняла, аби все це сину аж у столицю привезти. Чекала похвали і від сина з невісткою, але те що почула ошелешило
Валентині 62 роки, живе одна. Чоловік пішов з сім’ї ще в молодості, а вона так нікому знову і не змогла довіритися. Від шлюбу залишився син, якого виховувала одна.
Які діти, які діти? – говорить дружина здивовано, – Мені 36. Син он скоро татом стане. Не може й мови бути. Забудь
З моєї першої дружиною Іриною ми були знайомі зі шкільної лави. Коли ми були молодими, життя мчало швидко. Я практично не помітив, як виріс наш син. Коли з’являються

You cannot copy content of this page