– Ти про що собі думаєш, брате? Забув свій рід, свою родину, поміняв і на що? – красномовно озирнулась довкола ніби й не помічаючи мене поруч. – Тобі сказали, що можливо ти татком станеш? Не сміши. Десять років не могли, а тут прямо враз і татком. Ти впевнений, що саме ти батько тієї дитини? Тобто ти хочеш обміняти мою любов, прихильність племінників на примарну обіцянку? А машина? Ти ж обіцяв мені машину подарувати, аби я могла твоїх племінників возити куди ті забажають
Сестра мого чоловіка дуже любить говорити і не виконувати. Ось наприклад: — Треба б дітей на новий мультик зводити. Це  означає, що мій чоловік повинен взяти племінників і
Я зараз дуже розгублений. У мене є велика, гарна квартира, кохана дружина і прекрасні діти, робота. Тільки жити і взагалі перебувати вдома я не можу. Просто, одного разу я побачив, як саме моя теща готує обід
Я зараз дуже розгублений. У мене є велика, гарна квартира, кохана дружина і прекрасні діти, робота. Тільки жити і взагалі перебувати вдома я не можу. Ми часто їздили
Ілона була неймовірною красунею, але не це найбільше бентежило Вадима. Дівчина погоджувалась сходити в кіно, кафе ресторан, але не більше. Він навіть за ручку її не тримав, вона одразу сором’язливо червоніла і намагалась якнайшвидше кудись зникнути. І це в тридцять років!
Вадиму в цьому році виповнилося 40 років. У далекому минулому у нього вже був невдалий шлюб. Та ще й нещодавно пішов з життя його батько. Він був єдиною
Нам запрошення на весілля прийшло, але якесь дивне. Ми довго дивились на нього і ніяк не могли зрозуміти, що ж саме його донька от таким жестом сказати хотіла. І як ми повинні на таке узагалі реагувати?
Донька чоловіка виходить заміж. Всі витрати за весілля молодята взяли на себе. Батьків не хотіли турбувати. Вони  люди вже дорослі, самі зроблять собі свято. Тут не має нічого
Наталя заміж виходить через три тижні. А сьогодні вирішила з майбутнім чоловіком радістю поділитись – вона отримала останню суму, завдяки якій зможе купити омріяну власну квартиру. Реакція Максима була несподіваною настільки, що дівчина тепер і не знаю, чи вийде вона все ж заміж
Наташа живе у великому місті. Невдовзі збирається вийти заміж. Перед весіллям хотіла купити собі однокімнатну квартиру в передмісті. Без іпотеки, за реальну готівку. На квартиру в самому місті
– Тітка така хороша! То на прогулянку пішла, то купила солодкої вати, то грошей на батути дала! – передражнюючи говорила мама Дениса. Поки він був маленький мене приймали і любили. А як підріс, і потреби в няньці більше не має, захотіли розлучити з єдиним племінником.
Придбала племіннику зарядний пристрій для планшета. Його  зламався, і мама давала йому своє зарядне на півгодинки в день. Я поміркувала, що у мене є право купити племіннику якусь
– Ти що, Максим, одружитися надумав? – запитали здивовано друзі. Ні, ну правда уявити цього легіня вірним одній єдиній якось не виходило. А тут ще й дівчина не з простих
Студент першого курсу Максим був найкрутіший в групі. Тому, що його речі та навіть хода показували це. А наворочена тачка, на якій він щоранку під’їжджав до інституту, видавала
Через два роки після розлучення, прийшла до мене та сама подруга колишньої дружини. Почала просити у мене вибачення. Каже, що не може жити спокійно з таким гріхом за душею. Її сповідь була гіркою і несподіваною для мене. Але багато чого пояснила
Ми з дружиною розлучилися два роки тому. І тільки зараз я дізнався, про те хто насправді був винен у тому, що сталося з нами перед розлученням. З Ларисою
– А я і живу для себе. – мовила Валентина Петрівна відповідаючи на закиди колег у тому, що вона надто вже допомагає своєму сину і невістці, – Це моя внучка. І мої діти. Мені дуже хочеться, щоб вони були щасливі!
Що тільки не робили тітки на роботі Валентині Петрівні. Спочатку вмовляли її, потім – переконувати, а коли побачили, що діла не має вже почали глузувати. Але бачили, що
Вона стояла у глибокій задумі. Хтось дивився на неї з жалем, знаючи її історію, хтось з осудом. Але байдужих не було. Всі мовчали. Але ж дитина була не в курсі . Та й хто дітям таке розповідає? Тому й були його слова настільки неочікуваними
Ранок. Автобус рухався до зупинки. Сидячі місця були вже зайняті, та й стоячих місць було не так багато, щоб стояти вільно. Всі мовчали і чекали, саме цю зупинку.

You cannot copy content of this page