Головна

anna

Марина Петрівна зрозуміла – на неї чекає сюрприз. Чи то недуга її так на рідних впливала, чи такі вже вони були, але щодня кожен намагався одне одному щось приємне зробити. Так ще за часів, коли чоловік її живий був робилось, а молоді перейняли ту звичку і собі. Та не добрим той сюрприз цього разу виявився. Уже через годину розганяючи відчайдушною сиреною рідких перехожих, на подвір’я Марина Петрівна влетіла швидка. Пізно. Залишилось  лиш занотувати час коли душа жінки розпрощалась із цим світом. А все через ластівок. Через них Марина Петрівна Богу душу віддала проказавши на останок такі гіркі для зятя і доньки слова
Історії з життя 0
Ну нарешті вона їде додому. Потяг поволі постукував колесами під’їжджаючи до станції. На пероні привітно махали руками ті хто зустрічав подорожуючих. Всього три тижні вдома не була, а
Жили ми з чоловіком добре: стабільно спокійно. Я і чоловік у всьому ладнали, у нас ніколи не виникало суперечок на побутовому грунті. Як мені здавалося, у нас були практично ідеальні відносини. Але три дні тому, коли я з роботи прийшла додому, то виявила відсутність речей мого чоловіка і записку, що він йде від мене. І більше ніяких пояснень. Я почала діти
Історії з життя 0
Мені зараз здається, що моє життя просто закінчено. Три роки тому я вийшла заміж по любові. До весілля ми зустрічалися майже рік, і рішення одружитися було взаємним. Мої
Я аж присіла. Питаю ввечері у чоловіка, чи це нормально? А він на мене дивиться здивовано. Виявляється, що у них в родині так прийнято і він не уявляє, як можна по іншому. Мені аж не добре стало
Історії з життя 0
Нещодавно стався дуже дивний випадок, і я не можу перестати думати про це. З чоловіком ми вже 3 роки в шлюбі, живемо окремо від родичів. З його родиною
Нічого, нічого. І ти прозрієш. А поки стеж за нею у чотири ока. Вона не наївна – досвідчена жінка. Дивись, в оцю її хату не копійки не вкладай. Краще мені гроші пересилай, а я вже на купку, на купку. Аби не лишився без нічого, коли вона почне татка для наступного малюка шукати
Історії з життя 0
Так вийшло, що мої стосунки зі свекрухою не склались з самого початку. Я завжди підозрювала, що вона відноситься до мене негативно. Справа в тому, що я старша за
Після нашого весілля, на якому Віра була присутня, але сиділа за столом з демонстративно скорботним обличчям, ми з Віктором вирішили жити у нього (він цілком забезпечений, має великий будинок в передмісті). Квартиру, що залишилася нам з сестрою після батьків, залишили їй, адже на той час їй уже виповнилось вісімнадцять
Історії з життя 0
У нас з сестрою вже немає батьків, пішли у засвіти більше десяти років тому. Оскільки я була старшою (мені на той час уже виповнилося 26 років), довелося всі
— Ти на чужині. – ховаючи очі подруга виправдовується, – А я тобі ось таку новину повідомлю? А якщо ти собі щось там надумаєш? Як мені з тим жити? Тому й наполягала, аби ти не всі гроші додому передавала. Тому й просила, аби ти більше про себе дбала. Ти пробач, але тобі там і так не легко було, ну як би я оте сказала?
Історії з життя 0
Я звичайна сільська жінка, працювала більше десяти років учителем історії. Сім’я звичайна – троє дітей (дві доньки, син), чоловік. Маємо свій невеликий будиночок, на який збирали кілька років,
– Думай дівчино, – блиснула чорними, мов вугілля очима баба Василина, – Думай, чи й справді потрібен тобі той парубок. Зроблю я – твій він буде, але й розплата прийде, за те, що ти зараз робиш. Думай, дитино. Готова?
Історії з життя 0
Цю не вигадану історію я почула від своєї бабусі. Постаралася передати її дослівно. Імена змінено. На околиці села стояла хата бабки Василини. Відлюдькувата то була стара, в селі
— П-ф-ф-ф! Я вже навіть з ними не балакаю – одразу прошу у чоловіка, аби та наївна панянка мене не турбувала. Ой, скільки ж їх було, що мені тільки не казали! Одна навіть з дитиною на руках прийшла. Думала, так мене з його життя видворити. А потім і геть малу нам під двері привела. «Забирай, –  каже, – мені вона без тебе не потрібна». Он яка у мене помічниця виросла. – показує очима на фото старшої доньки, – І ніхто не посміє сказати, що вона не моя донька. Вона моя, хоч і не я її матір!
Історії з життя 0
— Ну і чого ти оце тут сльози ллєш? – без краплі співчуття запитала свекруха, – Подумаєш, чоловік у неї загуляв. Мій он щороку нову кралю має, я
Я й не вірила, що мій син колись заспокоється, чесно. Віється світом ні про що не думаючи ми з татом лиш встигали борги повертати, та гроші йому переказувати з-за кордону. А це на тобі: знайшов собі до пари жінку з двома дітьми. Третій рік живуть, жодної неприємності. Не витримала я, поїхала глянути, що то за пані. Сказати, що вражена – нічого не сказати. Дар мови втратила
Історії з життя 0
Я й не вірила, що мій син колись заспокоється, чесно. Віється світом ні про що не думаючи ми з татом лиш встигали борги повертати, та гроші йому переказувати
Семен з легкістю на розлучення погодився – все до того йшло. Мав лиш одну умову і переймався, що дружина ніколи в житті на таке не піде. Але де там – погодилась і навіть з радістю, але не просто так, а в обмін на шикарну квартиру
Історії з життя 0
Ми з дружиною прожили разом дев’ять років. За весь цей час вона жодного дня не працювала. Я маю свій бізнес, не великий, але цілком вистачає на безбідне життя.

You cannot copy content of this page