– У мене тут невеличка неприємність, – сказала Алінка між іншим, – Ну, всього на тисяч десять. Допоможеш? Врешті і ти до цього маєш відношення
Мені 30 років, я незаміжня. У мене є власна квартира, і хороша робота. Два роки я маю стосунки з одруженим чоловіком. Справа в тому, що заміж я не
– А де ти на старості років голову прихилити думаєш? – дивлюсь на цього сивочолого “кавалера” я, – Тобі уже не тридцять і навіть не сорок. Скажи, а що ти за все життя нажив. Вкажи на щось, що не можна помістити он в ту, дорожню сумку. Ну і? Чого мовчиш? Чи ти на мене розраховуєш, а?
У мене скінчилися всі аргументи, скільки себе пам’ятаю – весь час переживаю за молодшого брата, а він вже не молоденький – скоро 50 років. Все в двох словах
Або я чогось не розумію, або й справді потрібно забувши все починати життя спочатку. Інше у мене виховання і розуміння дружби і взаємодопомоги, теж – інше
Я відразу знала, що у чоловіка є друг дитинства, він же товариш по службі, він же однокурсник, можна довго продовжувати, ким він там доводиться. Ну, знала і знала,
Вчора моя впевненість, що я все роблю правильно, похитнулася. Ми збиралися на свято до друзів, чоловік оглянув мене в передпокої і висловив невдоволення моїм виглядом. Пальто у мене якесь старомодне і чоботи без підборів. Сумка не підходить, з такою тільки влітку ходять. А нічого, що ми вчора були в магазині і купили нову куртку йому, тому що колишню, теж нову, він так забруднив в гаражі, що навіть хімчистка не взяла? А потім взяли ще кросівки, тому, як старі не підійшли за стилем? Він прекрасно бачив, як я одягнена! Але все йому, коханому! Вийшов неприємна сцена, він поїхав, а я залишилася ридати. Принесла ж нелегка ще сусідку, ох і наговорила ж вона мені. Ох, і відкрила ж очі
Я виходила заміж по великій любові. Перед очима була сім’я моїх батьків, і я вирішила, що у мене буде така ж. Вони розуміли один одного з півслова. Щоранку
Мама поставила мене перед непростим вибором: вона, або мій майбутній чоловік. Заявила, що не хоче бачити нікого у “нашому” домі і що вдвох нам добре, але дім мій. А вона живе тут тільки з моєї ласки
Я розлучена і живу з мамою. На жаль, мій колишній чоловік покинув мене, як тільки дізнався, що я не можу мати дітей. Ми прожили з ним шість щасливих
У моєму домі ідеальний порядок. Усі, хто заходить на гостину, щиро дивуються, але жодна жива душа, навіть не здогадується, чому я чищу і вічно протираю до блиску усе, що оточує мене у власному домі
Є у мене така особливість: я дуже гидлива. Начебто нічого незвичайного, так? Всі ми до чогось так ставимося. Але у мене це поширюється тільки на людей, і то
Пропозиція була настільки для мене несподіваною, що я одразу і не знала, що відповісти. Перспектива заманлива, але. аби отримати все, що мені запропонували, я повинна буду викластись на всі сто і жити деякий час між двома містами. Я всю ніч не спала і майже погодилась, але мій чоловік дізнавшись усі умови – категорично проти
Якось раз, пізно ввечері, в нашій квартирі пролунав дзвінок телефону. Це дзвонила моя далека родичка, з якою ми не бачилися більше 20 років. Загалом, вона розповіла, що вона
Учорашня непрошена гостя перевернула мій світ і погляд на життя. Коротка розмова поставила з ніг на голову моє уявлення про все, що колись робила і як жила. Подруги заспокоюють, але мені спокою немає
Учорашня непрошена гостя перевернула мій світ і погляд на життя. Коротка розмова поставила з ніг на голову моє уявлення про все, що колись робила і як жила. Подруги
Я прокидалася о п’ятій ранку, приводила себе в порядок, робила вологе прибирання в будинку, готувала сніданок. Я щиро вважаю, що з усім справляюсь і скрізь встигаю, але мій чоловік нещодавно зробив мені дуже, ну дуже дивну пропозицію
Я вийшла заміж в 21 рік. Мій чоловік старший за мене на п’ять років, але різниця у віці помітно відчувається: мій чоловік більш самостійний, проявляє ініціативу в справах
Байдужих не було. Люди з подивом озирались на цих двох. Ще б пак! Не щодня ж побачиш, як старенька гірко плачучи стоїть навколішки перед сивочолим чоловіком. А той і слова вимовити не може. Теж плаче і все намагається її підвести, але не виходить. Сідає поруч на асфальт і обійнявшись так і стоять. Хто фотаграфував ту сцену, хто відео знімав, але ніхто і гадки не мав, насправді, що ж бачить
Байдужих не було. Люди з подивом озирались на цих двох. Ще б пак! Не щодня ж побачиш, як старенька гірко плачучи стоїть навколішки перед сивочолим чоловіком. А той

You cannot copy content of this page