anna

У сім років я вперше стала “старшою сестрою”. Добре пам’ятаю, яка була горда тим, що у мене таке високе “звання”. Мама і вітчим усіляко мене хвалили і казали,

— Валю, ну що ти таке кажеш? — почала вона. — Андрій одружений. У нього буде двійня! Йому потрібен свій дім, щоб почати життя з чистого аркуша. Він

Олег був настільки занурений у свої думки, що не одразу й зрозумів що я кажу. Мені довелось узяти його обличчя в свої руки, і сказати те повільно, бо

Свекруха говорила спокійно і з посмішкою на обличчі. Видно було, що та жінка вже все обдумала, зважила і вирішила. Я ж сиділа і молила Бога про одне: аби

Слова чоловіка були виважені і дуже розумні, але від того не менш абсурдно звучали. А обличчя? Говорить переповнений власною гідністю і значущістю моменту. — Сергію, а ти нічого

Поглянула на доньку, шукаючи підтримки, але та дивиться на свого чоловіка закоханим поглядом, видно що пишалась ним. Тобто, те рішення вони прийняли разом і от тепер мені до

Мені було 28, коли я познайомилася з Андрієм. Ми обидвоє родом із села, і це одразу нас якось зблизило. Я розуміла його звички, прагнення, навіть його манеру говорити.

Сказати, що я була здивована після розмови з моєю сестрою Оленою, це нічого не сказати. Ми з нею завжди були близькими, ділилися всім — радістю, тривогами, іноді навіть

— Мамо, – каже син, – Ти зрозумій, я нічого казати тобі не буду. Взагалі уся ця ситуація між вами мені глибоко неприємна. От зараз я стану на

Я стара і немічна жінка, мені вже он, скоро аж 67 буде, тож уже сама бути не можу, мені потрібен догляд. Приїхала із тим до доньки своєї, бо