Головна

mar

Щоб віддячити хлопцеві, я заварила чай і спекла млинці з сиром, але він їх так і не скуштував, бо влаштував мені таке шоу, що я була вкрай збентежена і, здається, втрачала почуття реальності, подумавши, що це сновидіння, яке за мить зникне. Ви тільки уявіть: я ще не зняла фартушок, на голові в мене косинка, бо поралася біля плити, а він у костюмі й краватці, з розкішним букетом і тортом у руках, в коридорі залишив ще якісь пакунки і не знає, як розпочати розмову. Коли з кімнати вибіг Артемко, він присів біля нього й дивлячись в очі дитини, каже: «Я люблю твою маму, і хочу стати твоїм татом». А що більше хлопчику треба? Він почав із радості стрибати. Я була настільки вражена, що не могла вимовити й слова.
Історії з життя 0
Мій батько виявився чоловіком несерйозним, до сімейного життя неготовий і непристосований. Викладач музики, керівник гурту, він пропадав вечорами на репетиціях. Часті виступи й зустрічі з шанувальниками, набридливі фанатки
Йдучи на зустріч із незнайомкою, я затримався біля вікна бару, щоб подивитися на дівчину, яка сіла за замовлений мною столик. Її профіль здавався мені знайомий. Та коли вона, ніби відчувши мій погляд, злегка повернула голову, я очам своїм не повірив і ледь встиг прикрити обличчя букетом квітів
Історії з життя 0
До своїх тридцяти двох років я вже встиг напрацюватися й на державу, й на хазяїна, і врешті-решт сам захотів стати господарем свого життя. Та працювати на себе, як
Я натискав кнопку дзвінка у дверях, а руки дрібно тремтіли, і звук дзвінка був переривчастий, як моє дихання. Яна відчинила й була геть збентежена, чому це я такий урочистий, при повному параді, з квітами й тортом і ще з якимись коробками. Для неї я – колишній співробітник, з яким розмовляла раніше по-діловому, а зараз діється щось незрозуміле
Історії з життя 0
Я працював клерком у банку, коли до нас влаштувалася прибиральницею молоденька дівчина Яна. «Їй би ще в інституті навчатися, хоча б заочно, папери перебирати, за комп’ютером сидіти, а
День народження у моїх друзів і співробітників, Євгена й Наталі, запам’ятався мені не тільки тому, що там було дуже весело, але й тому, що в мене відтоді почалися проблеми: Єва приревнувала свого чоловіка Владислава, і то тільки тому, що він танцював зі мною. Я ж люблю веселитися й жартувати. Влад також – душа компанії, на відміну від його дружини, що сиділа незворушно, як та мумія
Історії з життя 0
День народження у моїх друзів і співробітників, Євгена й Наталі, запам’ятався мені не тільки тому, що там було дуже весело, але й тому, що в мене відтоді почалися
Що мені, сорокарічній жінці, залишалося, як не віддаватися повністю роботі. Особисте життя в мене не склалося, але я стала власницею швейного ательє. Справи йшли нормально, доки я не прийняла на роботу нову працівницю, швачку Валю. Не встигла я ненадовго відлучитися в справах, як повернувшись, дізналася, що вона вже встигла відмовити клієнту, який приніс одяг на ремонт. Чоловік, так нічого і не зрозумівши, залишив сумку з речами, сказавши, що він ще повернеться. Цього разу я стерпіла Валину зухвалість
Історії з життя 0
Що мені, сорокарічній жінці, залишалося, як не віддаватися повністю роботі. Особисте життя в мене не склалося, але я стала власницею швейного ательє. Справи йшли нормально, доки я не
Я вже не бачила ані можливості, ані шансів надалі проживати в шлюбі з Олександром, тому подала позовну заяву про розірвання шлюбу. Не зупинило мене навіть те, що не працюю, бо виховую маленького сина, а чоловік мене й дитину повністю забезпечував
Історії з життя 0
Я вже не бачила ані можливості, ані шансів надалі проживати в шлюбі з Олександром, тому подала позовну заяву про розірвання шлюбу. Не зупинило мене навіть те, що не
Коли я побачила в парку мою сусідку Олену, що наближалася назустріч мені з високим симпатичним блондином, то зраділа, що в неї, нарешті, з’явився залицяльник. Олена сама виховувала 17-річну доньку Дарину, бо чоловік пішов від них, коли дівчинці було дванадцять років, мотивуючи тим, що всю свою увагу дружина вділяла дитині, а на нього в неї часу не було. «То нормально, – казав він, – що дочка на першому місці, але чому я навіть не на останньому»?
Історії з життя 0
Коли я побачила в парку мою сусідку Олену, що наближалася назустріч мені з високим симпатичним блондином, то зраділа, що в неї, нарешті, з’явився залицяльник. Олена сама виховувала 17-річну
На особисте життя Тетяна давно махнула рукою. Хтось колись навіяв їй думку, що вона неприваблива, тож жінка ні косметикою користуватися не хотіла, ні зачіску ніколи не змінювала. А навіщо? Мовляв, вроди макіяжем не додаси. Закрутить свої пишні коси у вузол, одягнеться надто скромно та якось неяскраво, взуття на низькому каблучку – і крутиться, як білка в колесі
Історії з життя 0
На столі в Тетяни Анатоліївни задзвонив мобільний. Знову вона пішла на нараду, а телефон залишила. Я підійшла, щоб підняти слухавку. На жаль, то була невтішна новина. Не дай
Сьогодні я вперше за час моєї роботи на посаді керівниці туристичної агенції прилюдно зробила такі різкі зауваження своїй заступниці й подрузі Марині за те, що вона на годину відлучилася з офісу та ще й прихопила з собою мого особистого водія. І це в той час, коли я на неї дуже розраховувала, адже зашиваюсь із роботою, на носі важлива зустріч, перемовини, договір, бюджет… Тож я не добирала слів, забувши на якийсь час, що саме Марина завдяки її професіоналізму допомогла мені підняти фірму й досягти таких гарних результатів
Історії з життя 0
Сьогодні я вперше за час моєї роботи на посаді керівниці туристичної агенції прилюдно зробила такі різкі зауваження своїй заступниці й подрузі Марині за те, що вона на годину
Якось я зайшла в кав’ярню на чашку кави й побачила за одним із столиків мою приятельку Валю. Ми зраділи одна одній, обійнялися. Та коли я побачила, з ким це вона так мило бесідує, була ошелешена. Але Валентина не помітила мого здивування і відрекомендувала нас одна одній: Олена – Софія. Так як я знала, що це за птиця, не витерпіла: – Очманіти! Валю, і ти так спокійно з нею розмовляєш? Софія була вкрай збентежена, вона мене впізнала, очевидно, що здогадка промайнула в її голові. Та Валентина моє запитання пропустила повз вуха. – Вибач, Ленко, ми з Софійкою маємо серйозну справу. – Ну-ну, не заважатиму.
Історії з життя 0
Якось я зайшла в кав’ярню на чашку кави й побачила за одним із столиків мою приятельку Валю. Ми зраділи одна одній, обійнялися. Та коли я побачила, з ким

You cannot copy content of this page