mar

Скільки зусиль мені коштувало досягти в житті всього, що в мене є зараз. Я була старшою в родині. Коли вийшла заміж, жила якийсь час у сім’ї чоловіка. Та

Раніше я не надавала значення штампу в паспорті. А даремно. Саме про це й моя історія. Я продовжувала сімейний бізнес моїх батьків, була власницею кав’ярні. Якось до нас

Телефон задзвонив у такий непідходящий момент, що мені навіть не хотілося піднімати слухавку. Ніби щось передчувала. Зрештою, так і сталося: з цього часу почалися випробування для нашого подружжя.

Так склалися обставини, що ми з 10-річною донечкою Тамілою приїхали з півострова в рідне місто батьків мого однокласника – Любомль.. Максим зустрів нас на вокзалі, повіз до себе

Мені насамперед потрібно було подбати про маму: а неї стрімко знижувався зір. Все в нас ніби й було: чудовий фахівець, оптимістичні прогнози, відкладені на кращі часи мамині гроші

Мої батьки розлучилися, коли мені було дванадцять років. Тато залишив нам із мамою квартиру в Херсоні, а з рейсу(він працював далекобійником) повертався в заміський будинок своїх батьків, де

Моя колежанка Галя – вчителька математики в сьомому класі, де я була класною керівницею. Ми були ровесницями, навчалися в одному інституті на різних факультетах і стали в працювати

Пройшли роки. А я жодного разу не була на зустрічі ні шкільних, ні інститутських випускників. Не ображаюся ні на кого. Але вони ображаються на мене, бо всі були

Дарина вирішила піти від Арсена, з яким уже рік проживала разом у його квартирі. Та не встигла вона таємно від нього спакувати свої речі, як хлопець з’явився на

Юля навчалася в столиці. На останньому курсі коледжу познайомилася з Вадимом. Він був корінним киянином, проживав із мамою. Як на свій молодий вік, юнак уже був розчарований в