mar

Я легко й плавно йшла коридорами Палацу одружень,  поки раптово не зіткнулася з Нею, цією дамою, що несподівано вигулькнула з-за рогу бічного коридору. З рук ледь не випала

Я просто хотіла бути щасливою. Не за всяку ціну, звісно, але шукала різні шляхи – від знайомств через друзів до знайомств через всесвітню павутину. От саме в ній

– Якщо ти мене, справді, кохаєш, то пробачиш, – сказав мені Кирило, коли вернувся до мене після місячної розлуки, – хоч заради дітей наших прости мені. – Не

Я знала собі ціну, що красива і маю лагідну вдачу. Тому, пішовши від першого чоловіка, усвідомлювала, що довго сама не буду. Я ще така молода, і мені так

Родини Лазаревичів і Карпенків пов’язувала багатолітня дружба: від покоління батьків – Едуарда та Бориса – до покоління внуків. На внуках вона й закінчилася. Дружнім взаєминам поставив крапку сорокап’ятирічний

Усе життя мені здавалось, що я приречена бути щасливою та коханою. Гарна на вроду, творчої натури, єдина донька багатих батьків, добра мама й любляча дружина. Що ще потрібно

Все почалося з такого моменту: кришталева ваза, весільний подарунок свекрухи, від чоловікового необережного руху впала й розбилася на друзки. І це в той час, коли ми готувалися до

Моїй мамі сповнилося 55. Як службовиця, вона зразу ж вийшла на пенсію і, на відміну від інших жінок її віку, раділа, що, нарешті, поживе для себе, мовляв, життя

Нам з Ігорем було всього по дев’ятнадцять років, а ми з першого курсу вже були закохані. На третьому році навчання зрозуміли, що одне без одного себе не уявляємо,

Коли я сказала моєму найкращому в світі чоловікові, що хочу йти на роботу, він зразу ж наїжачився, хоч за ці чотири роки нашого подружнього життя ми жодного разу