Якось я побачила, як Іван практично втікав від якоїсь старенької. Я почекала, поки чоловік відійде і прослідкувала за жінкою
Я вважаю, що за стільки років разом чоловік мав би вже звикнути до того, що для мене важлива моя родина і не моя вина, що я з багатодітної
Як я на йогу ходила
Я вирішила піти на йогу. Тільки не смійтеся одразу — хоча я, звісно, розумію, що ви вже в уяві малюєте мене у тих смішних лосинах з леопардовим принтом.
Двері були відчинені і я зайшла в передпокій, як почула розмову.
Коли мій син пішов від Мар’яни, то я повністю стала на бік невістки, я понад усе шкодувала за онучкою, тому для мене було однозначним, що я дитину не
Знаєте, в цьому щось таки є з правди, бо я так не хотіла бачити Настю поруч з сином, що єдине, що могла зробити, то оце. І хай там що будуть казати, але все подіяло навіть краще, ніж я сподівалася.
Син мій зв’язався з цією фіфою і наче вона його засліпила, наче не моя розумна дитина, а як під гіпнозом лиш до неї ходить та гроші викидає на
Я відтягувала це побачення, як могла, переконувала себе, що ось сьогодні поїла я цибульки з смальцем та шкварками, то ж буде чути два дні, то не треба нікуди з мого теплого і затишного дому виходити
Але ж де ти дінешся, коли зараз просто без пари нема як, адже на носі свята, то ж треба з кимось зустрічати. А то я вже звикла з
Мій чоловік – що хочу, те й кажу
А він бачу, аж спину випрямив, очі засвітилися і вже до Марти киває та усміхається, теж мені споріднену душу знайшов. «Та не можна таке чоловікові казати», – й
Коли Андрій прийшов з роботи, я показала йому цей список
Мене звати Оксана, мені 29 років. У мене є чоловік – Андрій, і наш маленький син, Іванко, якому нещодавно виповнилося три роки. Наше життя загалом стабільне, навіть спокійне.
Куди я дивився 10 років
Лежу в лікарняній палаті вже третій день. Сім ліжок, шість чоловіків, і я – сьомий. Хто з гіпсом, хто після операції, хто зі спиною мучиться. До кожного приходять
Чоловік так нічого й не зрозумів і це прикро, адже я готова була дати йому ще один шанс
Але, якщо він не обирає свою сім’ю, то за нього це ніхто зробити не зможе і те, що мені залишилася наша квартира і аліменти не говорить про нього,
– Наталю, а що це ти половину сходів почистила і залишила? Невже так важко не лише зі свого боку сходи прочистити від снігу?, – невдоволено бурчала свекруха, коли вкотре нас навідувала.
– Важко, – тільки й буркнула я, бо реально так і є, хай ті сходи і два метри шириною, але мені більше й пальцем кивнути не хочеться аби

You cannot copy content of this page