nat
Отож, Михайло, Іринчин чоловік вже п’ять років, а толку з того ніякого, бо основна моя до нього претензія, що нема у них дітей. Спочатку вони мені нічого не
– Мамо, це ти її так виховала!, – говорила моя мати, – Ти подивися на неї, як вона одягається, як вона думає і як поводиться! Вона наче з
Сім років в шлюбі, шестирічна донечка, а я все ще відчуваю, ніби досі борюся за своє місце в житті. Ми з чоловіком, Олексієм, живемо в квартирі, яку його
Отож, коли почалася оця вся катавасія і купу людей шукали прихистку, то я не здивувалася, що у мене на порозі стала жінка з родиною. Я подумала, що то
Мені було дев’ятнадцять років, коли тато пішов до молодої жінки, бо у неї мала бути дитина, а нас з мамою залишив, наче покинув планету, не цікавився, як ми,
Мабуть, я таки змінилася, чи то так вже хочу онуків, може ви підкажете, що зі мною, бо я б ніколи таку хитру особу не впустила в нашу родину.
Моєму татові шістдесят п’ять років і рік як нема мами. Я знаю, що він дуже важко переживав її відхід, тому я не хотіла пропонувати йому знайти когось собі.
Я Віру знаю давно, живемо по-сусідству, тиха і добра жінка, не знаю, чого з нею доля так вчинила. Ростила свою єдину донечку і втіху разом з чоловіком. Не
Завжди дивувалася своїй бабці, яка казала, що не має коли слабувати. Адже перед тим бабця детально описувала що та де її штрикає, коле і тягне, могла погоду передбачити
– Мамо, це тепер твоя відповідальність, адже це ти наполягала аби я втримала чоловіка дитиною. Коли ж вона вернулася через двадцять років, то так само сказала мені: –