Коли мені мама сказала, що батько вернувся до неї, то я тільки й вимовила: «Невже ти пробачила?». А вона тільки рукою махнула: «Що вже згадувати, життя минуло, я вже й забула все».
– Мамо! Але я не забула! Як він тоді нас покинув, то навіщо зараз його приймати? Ні, я з батьком час від часу спілкувалася, він навіть грошей підкидав,
Наче все вже явно, як то кажуть всі прикмети на виду: пахниться, зачісується, гантелі купив. І думає, що за двадцять років шлюбу я нічого не помічу чи як?
І стала я перед вибором: як вчинити? Як мудра жінка? А як чинить мудра жінка – просто чекає, коли саме зникне чи що вона робить? Я себе наче
Свекруха це говорила з милою усмішкою, але я ж її знаю п’ятнадцять років, тому просто кивала
– Марина теж спочатку геть не вміла господарювати, ти не ображайся, що я так кажу,, – обернулася вона до мене, – але ж на правду не ображаються. Тільки
Я б мала здогадатися, чиїх це рук справа, тим більше я ж підслухала ту розмову сина з невісткою. Але я ніколи б не повірила, що мій єдиний син піде на таке. Знаєте. Як це, коли ти до дітей з усією душею, а вони за твоєю спиною роблять таке?
Я завжди пишалася своєю родиною, у мене був чудовий чоловік, з яким я прожила разом тридцять років, єдиний син, який ніколи не дав мені приводів червоніти, моя охайна
Я перебуваю в деякому збентеженні, бо наче й не треба було мені того підтвердження від долі, але вона таки мені ту зустріч під ніс запхала. Та тридцять років я його не бачила і очі б мої далі не бачили
Але які я маю тепер висновки зробити – от питання. Ми тоді якраз з найкращою подругою поступили вчитися в місто, нам по сімнадцять, вперше так далеко від дому,
Подруга мені справді допомогла, хоч не так, як вона хотіла і спочатку вона на мене ображалася: «Олег – друга сім’ї, і як я тепер йому в очі маю дивитися після усього? І що ти доброго зробила?»
Я б відповіла, що знайшла спокій, але думаю, що вона просто не здатна зрозуміти, як це було для мене важливо. Оля – моя найкраща подруга, ми дружимо з
– Ти читала ту есемеску чи ні?
Спочатку ця таємниця не давала мені спати, хоч я й переконувала себе, що це просто суперниця так жартує. Все чекала, коли на шлюбній церемонії спитають чи є хтось,
Ми одружилися з Андрієм і все у нас було чудово. Я не звертала уваги, що там каже про мене його мати чи сестра, його друзі
Риба шукає, де глибше, а людина – де краще, то чому тепер всі від мене носом крутять? Я думаю про своє майбутнє і ніхто з тих, що зараз
А я їй вдячна, чесно кажу, вдячна за все, бо інакше ніхто б з нас не змінився. Може, нас ще чекає зустріч, але я забула її обіцянку, хай знає, я все забула і бачу перед собою тільки щасливі роки з онучкою, які вона мені подарувала
Коли у мене з’явився син на світ, то я була дуже рада, що він пішов у мого гарного чоловіка, бо я була просто симпатичною. Але з роками краса
Кілька місяців мені здавалося, що моє життя налагодилося, що чоловік і син зрозуміли, що я насамперед особистість, а не принеси-подай. Коли я бачила перші проблиски порядку, як от витертий стіл після обіду, чи помитий посуд, я плакала від щастя і дякувала Богу, що нарешті я стаю людиною
.А тепер виявилося, що все не так. Як мені бути далі – я не знаю і шукаю вашої поради. Я багато читала про те, що жінка має віддати

You cannot copy content of this page