nat

Далі я перестала відвідувати зал аби подивитися телевізор. – Мамо, Сергій з роботи хоче відпочити, а тут ви зі своїми серіалами. Ось вам телевізор маленький, будете дивитися. Далі

Мені зараз шістдесят три роки і я побула щасливою лише кілька років, коли купила собі квартиру і робила в ній ремонт. Напевно, так не гоже казати, бо й

За плечами лише невдалий шлюб, двоє невдячних дітей, а попереду безрадісна старість. А тут такий справжній чоловік, галантний кавалер, щирий друг, уважний слухач і нічого, що він старший

– Тільки є одна проблема, – сказав мені він, – Справа в тому, що моїй мамі дуже важко вгодити і вона вже стільки мені дівчат забракувала, що я

Я була заміжня з великими планами на майбутнє і наче жили ми з чоловіком добре. Він їздив на заробітки, а я працювала вдома на державній роботі, щоб був

Ох, тоді він мені не подобався, бо за що ж було подобатися? Прийде на побачення з якоюсь квіточкою і мовчить. Та я б хотіла і в кафе піти

Я його й справді не впізнавала, а далекий спогад з мого дитинства таки виривався назовні. Дивно, пройшло стільки років, а я й досі відчуваю те збентеження, здивування і

– Куди ти дінешся?, – казав він мені, – Вже сукенку купила, та палатка замовлена, мої всі прийдуть. Не грай кіна. Він був певен того, що я все

Я ростила Дімку сама, батько більше слухався свою маму, ніж мене і так до неї з часом і перебрався. Досі холостякує біля мами, а я так само одна.

Хтось би сказав, що вона роботи не мала чи вже така в хаті скрута, але це не так. Бо вона працює в магазині день через два і має