nat

– Що ти так це попускаєш? Має твій Павло когось, а ти й рада? – Як когось? У нас же онуки! – Господи, ти як нинішня! Сама не

Аж дивно, що Олег мене впізнав через тридцять років розлуки. Тоді, мені, юній студентці, кавалер з міста видавався просто принцом на білому коні. Гарний хлопець звернув на мене

Я не кинулася в кохання з усього маху, а почала придивлятися до коханого. Адже, почуття можуть швидко пройти, коли людина в побуті себе проявить. Тому я не відмовилася,

Але невістка не розуміє мого невдоволення і просить не втручатися у її життя. Вона вважає, що немає нічого поганого у тому, що вона продовжує одягати подарунки колишнього чоловіка.

Може гріх таке казати на свою дитину, але правда є правда – мій син геть непутящий. Так, я його розбалувала, бо як ще мені треба було свою совість

Хто би міг подумати, що ситуація може змінитися? Дітей у нас було двоє, тоді їм було десять і вісім років, хата була моя, тому Матвій не мав на

Мій Володя ходив до сусідської дівчини Насті, дівча таке скромне, ввесь час до церкви бігало, тримало патерицю, нікуди й не ходила так, щоб за неї говорили. Я думала,

Ще й не посоромилася прийти під суд та радісно його обіймати. Дійсно, хтось плаче, а хтось скаче. Я ледве дочекалася, коли вони звернуть за ріг і ноги мені

Мій Тарас був старшим за мене на десять років, колись це видавалося дуже хвилюючим, наче ти за кам’яною стіною, така тендітна і ніжна, а от тепер його вік

– Я лиш поріг переступив, а вони вже налетіли, сумки розібрали, в усі кишені заглядають і все перераховують. Я не встиг ложку до рота піднести, а Іванка вже