Моя свекруха попала в погану компанію як тільки пішла на пенсію. Це так смішно звучить, але на практиці жінці просто задурили голову всілякими ілюзіями. Розумієте, моя свекруха, як і кожна жінка її віку, не мала в молодості ні гарного вбрання, ні смачно їла, ні з комфортом відпочивала
Та й життя своє вона жила заради дітей. а тут на пенсії вирішила, що пора їй почати жити «на повну». Вірніше, їй нова подруга втовкмачила, що пора вже
Дмитро не просто любив свою господу. То було щось набагато більше, бо лиш цим я можу пояснити, що він щодня їздив туди, поки мати була жива, а, коли вийшов на пенсію, то тільки на зиму перебирався в місто до нас.
Мене дратували відвідини матері, бо щось виходило, як з приказки: «це могли б бути ми, але у нас корова», а у нас було – мати. Був період в
Що не кажіть, але я долею доньки журюся. Не хотіла я від неї багато, але видно й того не матиму. Не вийшло з неї ні вченої, ні робітниці шустрої, сидить коло мене та лиш в серіалах та телефоні і солоденьким в тарілці.
А я ж лише їй казала, що вона має заміж вийти, а навчання – то пусте. Чи мало тепер отих її однокласниць вчених сидять вдома та дітей бавлять?
Я вже не знаю, які слова знайти і доньку переконати, що вона не правильно мислить, а вона вперлася і все. Каже, що зараз така ситуація з чоловіками, як колись за давніх часів – вивелися
Я такого не розумію, бо у нас в класі, наприклад, було менше хлопців, ніж дівчат, але з класу всі дівчата вийшли заміж і всі мають дітей, а тут
Я її віддала назад в дитбудинок, адже вона мені була непотрібна. Це була лише часткова правда, бо я просто втомилася від того, що твою любов не приймають.
Мені було сорок років, коли я наважилася усиновити дівчинку, Юля мені одразу нагадала мене в дитинстві, схожі риси, а сама вона була гарна, тільки не усміхалася. – Ви
Може, й не гоже так казати, але мене моя мати з кожним роком дратує все більше і більше, особливо, коли батька не стало. Знаєте, може, коли вона була юна і кліпала безпомічно очима, то це якось діяло на чоловіків, але, коли тобі сімдесят і ти знову загубила ключі і так само безпомічно кліпаєш очима – то вже не той ефект.
Мама все життя була така – ніжна і безпомічна, а тато, мов той рицар, вирішував за неї всі її проблеми. Бабуся їй в очі казала, що вона просто
Я думаю, що не вперше почула і цей тон, і такі слова від дитини, і чоловіка. Я чомусь просто не звертала уваги, а тут почула
– Що? Ще нема вечері? Ти чим там взагалі на кухні займаєшся? Я голодний!, – аж розчервонівся син. – Знову як завжди?, – на кухню зайшов чоловік і
Чужими руками не лише жар легко загрібати, але й добро робити. Свекруха моя тепер ходить і мало німб над головою не протирає, але й слова не скаже, що ж сталося насправді.
Я не можу мати дітей, отакий мені сюрприз підкинула природа і спільні десять років безуспішних старань ні до чого не привели. Свекруха не упускала нагоди мені розповісти, що
Таке я з чоловіком мала, що сміхи збирають! Знаєте, хотів мене за сорок років шлюбу перехитрити та сам себе й одурив
Каже: «Ой, ти сама їдь на ту дачу. А мені щось диски повискакували, то я побуду дома». Та я ще з хати не вийшла, як він вже в
Привела донька до нас зятя, от викапаний приймак, без кола і двора, навіть, без батька й матері. Я була просто вражена, адже не все на карі очі дивитися, бо чоловік щось має мати за душею, а то студенти побралися і вже нам з чоловіком на голову
Я не упускала жодної нагоди аби доньці не нагадати. Що зять має бути нам вдячним, що у нашій хаті живе, смачно їсть та вчиться жити, як газда. –

You cannot copy content of this page