Головна

nat

Я працювала і працювала без вихідних і свят, замовлень було стільки, що й вийти на вулицю не було коли. Незручно якось людям відмовляти та й гроші за пошиття теж багато не брала, бо ж незручно.
Історії з життя 0
Мама мені всяке говорила, що, мовляв, я того й щастя не маю, що отак сиджу, а звідки ж щастя, коли в мене все не до ладу. Справа в
А на кого я інакше могла подумати, якщо я сама її на горді в тому бачила? Та й який то купальник, як одна назва, а вона жінка і в віці, того я їй так і сказала, а вона он що вирішила зробити, хитра така
Історії з життя 0
.То був кінець весни, якраз сонце починало добряче припікати, як моя сусідка вже з самого ранку на городі в такому вигляді. Знаєте, добре, що мого чоловіка вже нема
Толик був нашою пізньою і єдиною дитиною, видно, забагато ми віддали йому тепла та все дозволяли, що не мав він перед нами стримання і пішов наперекір нашій волі. Подумати лишень, взяти собі жінку з дитиною та ще й на сім років від себе старшою?
Історії з життя 0
Звичайно, що ми не поїхали ні на яке весілля, я гадала, що син отямиться і через рік, ну максимум, два, повернеться додому, але його не було. Він рідко
І треба було мені опинитися посередині між найкращою подругою і її чоловіком та й ще мій благовірний почав останнім часом дуже пильно за мною стежити – чи не зроблю і я так, як подруга
Історії з життя 0
Той день був звичайним, я раділа, що вихідний і можна довше поспати, як в двері подзвонили і то так довго, що я вже побігла відчиняти, бо ж дітей
В моєму житті сталася дивна річ, коли люди копіюють один одного, але так ніколи й не спілкувалися, як рідні, проте вчинки і доля – однакові, якби я не намагалася бодай щось змінити.
Історії з життя 0
Мій старший син Андрій не знав свого батька. Історія хоч і звична, але для мене тоді вона видавалася дуже несправедливою, адже я приводжу на світ для коханого спадкоємця,
Мені тоді, молодій, здавалося, що весь світ проти нас, але ми вистоїмо і будемо щасливі довіку. Але тепер я на все це дивлюся і вже себе питаю – а чи варто стукати в закриті двері?
Історії з життя 0
Я любила приїздити до бабусі в село ще дитиною, а, коли стала дівчиною, то мені це подобалося в стократ, ніхто так не привертає увагу хлопців, як щось незнайоме
Онук мій заходився, а мені вже й за сімдесят та здоров’я не те, ніяк не можу змиритися, що піду, а його самого покину. Вже йому кажу аби брав першу-ліпшу дівчину, але він не хоче
Історії з життя 0
– Ба, ну яка перша-ліпша, я стільки чекав на ту єдину аби тепер в тридцять собі життя псувати? Давно я втратила спокій, але бачу останнім часом, що ходить
Я як впала на ліжко, то так і не вставала і не чула, що там мене донька запевняла. Які нісенітниці вона каже, а їй скоро тридцять п’ять! Яке кохання і з ким? Нащо я стільки зусиль прикладала з її вихованням аби тепер просто отак все пустити на самоплин? Ще й чоловік нічого не каже, мовчить, а міг би їй сказати, що як батько нікуди її не відпускає ні з яким кавалером
Історії з життя 0
Я свою доньку виховувала бути справжньою жінкою, розумною, яка може сама на себе заробити. А все чому? Бо красою вона в мене не вдалася – от чого. Звичайно,
Свекор мені каже, що то все його дружина з того світу так зробила, що ми всі зустрілися
Історії з життя 0
– То моя Марійка за мною наглядає, якби не вона, то де б ми усі були?, – каже він і я йому вірю, бо де б я зараз
Моє лице лупилося від того, як мої батьки зустріли майбутнього зятя, я зареклася до них більше приїздити, але час показав, що тепер їм є діло до мене
Історії з життя 0
Мої батьки вирішили жити для себе після того, як я пішла вчитися. – Ти вже самостійна, маєш сама на себе заробляти, а ми вже достатньо витратили на тебе

You cannot copy content of this page