Добре моя мама казала, але де я її слухати хотіла: «Ти будеш у всіх приказкою, тому не корч з себе бозна що!», але тоді мені видавалося, що всі мої мрії мають здійснитися і прекрасний принц має мене забрати з цього убогого дому в прекрасний трикімнатний палац.
Мама мене кликала то полоти, то копати, а я ховалася від неї на горищі і мріяла, мріяла, мріяла. Тоді вона й просила мене «бути попри люди, а не
Скажіть, може, то я чогось не розумію, бо я на своїх дітей маю розраховувати, а син отак вчинив, що не знаю як і бути.
Син мій женився в іншу область, там вчився і сподобав собі дівчину, тому й лишився жити. Бачила я його лише на великі свята і пару разів привозив онуків
Я просто поставила дітям два запитання, на які вони не змогли відповісти, тому й не будуть мати від мене ніякого спадку. Запитання були дуже прості, повірте, без вищої математики, але мої любі діти не потупили очей. І ось, що я їх спитала:
– Діти, а чому ви мене до себе в гості не кликали останні роки? А інше запитання, воно було мені найприкріше, але я маю вам розповісти, як я
Мене нічого не насторожувало в поведінці коханого – ні те, як він відгукувався про жінку і дітей, ні те, що завів зі мною стосунки, але вже потім одне не давало мені спокою. Може, скажете, що так і мало бути, але я іншої думки.
Те, що Мирон одружений для мене нічого не означало, бо в моєму віці вже всі навколо одружені і то роки, а йому лише сорок один, двоє дітей і
Тоді вже мені стало зрозуміло, чому мій дорогий чоловік так себе вів вдома, звичайно, що я з цією жінкою не зрівняюся, але, перепрошую, й біля неї чоловік відповідний, що аж очей відвести не можна
Я вже дванадцять років сиділа вдома з дітьми і геть на себе махнула рукою, бо одна зарплата чоловіка не могла покрити того, як я хотіла виглядати, а діти
Двадцять років тому я піддалася емоціям і дуже підвела свою найкращу подругу. Якби мені теперішній розум, то я б ніколи так не вчинила, але тоді я вважала, що просто чиню справедливо
Ми з Танею були нерозлийвода від садочку до інституту, навіть наші родини були однакові, так само мало достатку і багато байдужості і ми вголос мріяли про те, щоб
І нічого мені в голові не дзенькнуло, коли мій хлопець перед паном назвав мене сестрою. Я подумала, що так воно й треба, бо ж як нам разом треба було лишитися, але час показав інше.
То лиш були початки двотисячних і лиш люди почали виїздити на роботи за кордон. Мені було двадцять років і ми зустрічалися з Василем вже рік, все йшло до
Чомусь ця історія продовжується по всьому нашому роду, але я була певна, що на мені це має скінчитися, адже я була заміжня і вся наша ситуація говорила про те, що чоловік мене ніколи не покине, бо ось послухайте, як він до мене ставився
Стосовно того, що у моєї прабабусі не було чоловіка, то не було здивування, бо тоді була Перша Cвітова і не дивно, що моя бабуся теж ростила маму без
Невістка думала, що перехитрить мене й цього разу, але я вже не мала ілюзій щодо сина, тому й скористалася тим, як вони собі запланували. Ну, я теж з тих мам, які все дітям, але в результаті де я опинилася?
Був у мене син і власна двокімнатна квартира, чоловік пішов до іншої жінки і не давався більше чути, тому я ростила сина сама. І так, все для дитини
Після того випадку я нарешті вирішила купити собі окуляри, бо ще раз такого повороту подій мій шлюб не витримає.
Ми з чоловіком одружені двадцять шість років і я йому повністю довіряю, до того випадку, бо як подруги починають з двох сторін у вуха вливати, то вже сама

You cannot copy content of this page