Коли мені люди те все донесли про мою невістку та сина, то я вже готова була все їм розказати, бо чого ж вони мене та тримають в невіданні. А далі подумала, що раз так, то, може все якось внормується?
Молоді ще не знають, що кохання проходить, як би ти його міцно не тримав в руках. Все проходить і воно проходить. А потім настає вже зовсім інше почуття
Я чи не перша відчула, що дружина брата стане тією лисицею, яка в курнику наведе порядок. Але не це мені пече. А те, як брат швидко забув, скільки ми йому добра зробили, що тепер нас і на поріг хати не пускає
У мене з братом різниця в дванадцять років і я його практично одна й доглядала, бо батьки були на роботі і вічно зайняті, навіть, коли приходили з роботи.
Тепер я жалію, що на схилі літ послухалася доньку та зійшлася з Петром. Мого Миколи не стало лише два роки тому і ми прожили з ним разом сорок п’ять років, а тут якийсь Петро мені трапився і всі почали з усіх боків казати аби я за нього хапалася
Петро приїхав до матері своєї, коли це все почалося, дітей відправив за кордон, а сам сюди. Звичайно, що всі нові мешканці нашого села стають приводом для пліток і
Я не вірю, що це ідея мого сина, а це все невістка зробила, обкрутила його, бо ж всім відомо, що ніч день перераджує. Не може чоловік прийняти не свою дитину!
Мій син у мене пізній, тільки в сорок років я наважилася на те, що треба подумати про своє майбутнє і те, що я залишу після себе рідній людині.
Зять у мене просто золотий, такий до життя і на всі випадки життя – надійний і відповідальний. Як він мою Таню вибрав – я поняття не маю, але була дуже за неї рада, що хоч комусь в нашій родині пощастить з чоловіком
Я ростила її одна, тому трохи балувала і завжди їй казала: – Дитино, так як дома не буде ніде, тому я тебе тут балую, але ти знай, що
Мого чоловіка не стало в шістдесят три роки і я зрозуміла, що пора вже мені думати про те, де буде син мій брати гроші на всю ту церемонію, бо все таке дороге і не буде дешевшати
Ми з чоловіком однолітки, але пенсія моя в рази менша за його. Сім років я відкладала гроші з пенсії і мені вдалося назбирати тридцять тисяч, сума не дуже
– А що тобі треба ще у житті, – кліпала на мене очима мама, – Маєш чоловіка і діти, то й живи собі потихеньку.
А все почалося з того, що я нарешті пішла на курс масажу, не так лікувального, як розслаблюючого. Вирішила так себе перед сорокаріччям винагородити. Спочатку я дуже мудро вчинила,
Після того, як я покинула свого першого чоловіка, то я переїхала жити в місто. Важко було – не передати, але я точно не хотіла в селі все життя прожити, спину гнучи в свекрухи на городі та слова доброго від чоловіка не чути.
Я думала, що Василь весь з вигляду такий приємний та гарний, що за ним майбутнє, а він тільки матері слухає: – Синку, тихше їдеш, дальше будеш. При начальстві
Не знаю як у кого в родині, але у нашій тато вважався персоною недоторканною, яку треба було нагодувати і не займати домашніми справами.
Тому ми, жіноцтво ( бабуся, мама і я) клеїли шпалери, могли підрізати лінолеум і помалювати двері та вікна у нашій невеликій квартирі. А тата мама садовила перед телевізором
Мама все своє здоров’я і статки поклала на родину мого брата, а на схилі літ вирішила, що доглядати її маю я
Брат мій молодший за мене на десять років і був маминою та татовою втіхою і все вони робили для нього, а про мене було таке ставлення, що я

You cannot copy content of this page