Головна

nat

Я зробила безліч спроб переконати Ірину продати золоті прикраси, які їй дарував колишній чоловік.
Історії з життя 0
Але невістка не розуміє мого невдоволення і просить не втручатися у її життя. Вона вважає, що немає нічого поганого у тому, що вона продовжує одягати подарунки колишнього чоловіка.
«А ти чим думала?, – вже не витримала на я на претензії невістки, – Де твої очі були, коли ти з нами знайомилася? А тепер пожинай те, що собі з таким трудом за получила!».
Історії з життя 0
Може гріх таке казати на свою дитину, але правда є правда – мій син геть непутящий. Так, я його розбалувала, бо як ще мені треба було свою совість
Пригадую, як тоді дивилася на те, як чоловік радо збирає речі і каже, що полюбив і я маю його зрозуміти. «Ти ще теж може собі когось знайдеш» – він мало не підскакував з нетерплячки якнайшвидше втекти з хати, лиш би я не почала його совістити та дітьми прикриватися. Він так і казав мені завжди, що я прикриваюся дітьми
Історії з життя 0
Хто би міг подумати, що ситуація може змінитися? Дітей у нас було двоє, тоді їм було десять і вісім років, хата була моя, тому Матвій не мав на
А я ж сама наполягала аби Володя женився, казала, що дитині треба тато, як це так, по сусідству буде бігати моя онучка чи онук, а я буду голову відвертати? Ой, не треба мені було туди лізти
Історії з життя 0
Мій Володя ходив до сусідської дівчини Насті, дівча таке скромне, ввесь час до церкви бігало, тримало патерицю, нікуди й не ходила так, щоб за неї говорили. Я думала,
Звичайно, що мого чоловіка можна зрозуміти – одружив дітей і можна самому про особисте життя подумати. Я ж-то думала, що у нас все добре, що далі онуків чекатимемо, аж ні – молода у нього любка, хоче жити в законному шлюбі.
Історії з життя 0
Ще й не посоромилася прийти під суд та радісно його обіймати. Дійсно, хтось плаче, а хтось скаче. Я ледве дочекалася, коли вони звернуть за ріг і ноги мені
Коли мені було сорок п’ять років, то я закохалася в іншого чоловіка, просте не могла покинути свого. Ввесь час намагалася якось вирішити все так, щоб нікому не було прикро, але не виходило, адже у нас діти, спільне майно, спільне життя.
Історії з життя 0
Мій Тарас був старшим за мене на десять років, колись це видавалося дуже хвилюючим, наче ти за кам’яною стіною, така тендітна і ніжна, а от тепер його вік
Я познайомилася з Олексієм на заробітках, на той момент він був розлучений. Казав, що дружина хотіла від нього лише грошей
Історії з життя 0
– Я лиш поріг переступив, а вони вже налетіли, сумки розібрали, в усі кишені заглядають і все перераховують. Я не встиг ложку до рота піднести, а Іванка вже
Я любила свого чоловіка щиро і всією душею і думала, що він так само любить мене, адже навіщо тоді женитися? Проте, любив він іншу жінку, яка на той момент його кинула і заміж за іноземця вискочила. Отак він вирішив їй показати, що дасть собі раду в житті, а мені те життя й зав’язав.
Історії з життя 0
Я тішилася тому, що ми разом, батьки мої в село переїхали і хату мені залишили і стали ми там жити-поживати. Через рік на світ з’явився синочок, якого Ігор
Мама мені сказала: «Я жалкую, що тоді дарувала тобі подарунки замість батька, що не сказала одразу, що то за субчик, бо тепер ти б отак не вчинила!». Я задумалася.
Історії з життя 0
Батько знайшов нас недавно, йому вже сімдесят сім років і він не має ні де жити, ні не має людей, які б про нього піклувалися. Переді мною стояв
Зійшлися ми з Миколою без великої любові, але з необхідності: він удівець, я роки розлучена, діти дорослі, а жити з кимось треба. Не буду казати, що власна хата не була основним чинником для того аби я переїхала до Миколи. Знаєте, жити з донькою і зятем та бути їм за служницю мені вже набридло і я ладна була піти на край світу, лиш би жити окремо.
Історії з життя 0
А тут Микола на роботі до мене підходить і каже: – Віро, треба поговорити. Ти знаєш, що нема Ліди моєї вже два роки, діти не приїжджають, а будинок

You cannot copy content of this page