Стосунки з мамою у мене завжди були напружені, але останнім часом я почуваюся вічним боржником, якому банк ввесь час нагадує, що треба платити
Знаєте, у нас з чоловіком один кредит покриваємо іншим, бо треба якось і жити, дітей ростити і ще й виплачувати за квартиру. А мама вже на пенсії і
Знаєте, невістка нам таке сказала, що я не знала куди діти очі, бо вважаю, що такі теми перед батьками не обговорюють. А потім і того більше – ще мені висловила претензію, що Андрій їй вдома вказав на її нетактовність. Я цілком на стороні сина, бо це було справді без такту сказано
А ситуація наступна. Андрій зі Світланою одружені вже п’ять років, але про дітей нема й мови. Спочатку ми думали, що вони просто не хочуть, бо хочуть пожити для
Я не знаю, як це назвати, коли тебе переконують в такій дурниці, що ти б ніколи й не повірила, але тобі так переконливо розповідають, такі слова кажуть, так описують, що ти вже переконаний, що все життя помилявся і ось тобі очі на правду відкривають. Як в тій приказці. Коли чорне сіріє, а потім стає біле
Отож, прибігає до мене кума! Але перед цим вам маю про неї розказати, що це жінка з чітким баченням і власною думкою про все на світі і її
Я прожила з чоловіком десять років, як одного дня він «попросив» мене з нашої квартири: – Олю, у мене давно роман і вона має від мене сина. Ти маєш мене зрозуміти, я не буду свою дитину по орендованих квартирах тримати. Дитині потрібні всі умови і я маю їх дати
Тоді мені треба було все йому сказати, справді, тоді. Але я наче заціпеніла, я не могла повірити, що після стількох років віри і правди, зі мною так обійдуться.
Я бачила, що у сина світяться очі від одного погляду на кохану, але бачила я й інше. Серце не обманеш, особливо материнське і шкода мені, що я виявилася правою.
Син у мене ріс, гарним і розумним хлопчиком, вивчився і вже й працював за спеціальність, але все ще не мав дівчини коханої, з якою б мене познайомив. Я
Можу сказати одне, що того спекотного весняного дня сталася зі мною та оказія з кількох причин
Найперше, думаю, що через мій характер, а вже потім через те, що років мені є, а чоловіка нема, а вже потім тут про сонце. Отож, мені тридцять дев’ять
Думаю, на моєму місці всі б так вчинили, просто прийнято за таке кивати пальчиком, мовляв, як могла, а треба було ось так
Знаєте, відколи чоловік всі рішення звалив на мої плечі, то мені теж хочеться пальчиком кивати та повчати. Але інколи приходиться обирати, що будуть їсти всі, не залежно від
Коли мій чоловік взяв на роботу молоденьку секретарку, то я зрозуміла, що треба чекати потрясінь
Відмовляти його від такого вчинку сенсу не було, він би сказав, що я лізу в його роботу і цим знижую його авторитет. Я дуже добре вивчила свого чоловіка
Кажуть, що треба простити аби рухатися далі, але я на такий випадок теж можу назбирати висловів, що прощати ні в якому разі не треба. На своєму випадку я можу сказати, що наче все у мене добре, але я свого першого чоловіка не можу до дітей підпустити й близько
Почалося все з того, що ми закохалися і одружилися, далі вирішили, що треба нам власну квартиру мати і взяли кредит в валюті. Далі була криза дві тисячі восьмого
Я з нетерпінням чекаю, коли обірветься та остання ниточка, яка поєднує мене з Україною. Все моє життя тут, в Португалії, тут мій другий чоловік, тут моя донька від першого шлюбу знайшла своє щастя. Вдома лише мама, якій вже вісімдесят п’ять років, але вона ще при добрій пам’яті
Коли я раз в два роки їду в Україну, то не відчуваю ніякого трепету, що то моє рідне, я вже тут чужа. Навіть рідна домівка, моє подвір’я видається

You cannot copy content of this page