Тільки тоді, коли мені перевалило за п’ятдесят, я зрозуміла, що без чоловічої допомоги просто не впораюся. Не те, щоб я не була заміжня, але ж коли то було
Наш з Матвієм будинок стояв наче на горбі, окремо, до ближчих сусідів йти хвилин десять, але як ми були разом, то мені не хотілося ні з ким спілкуватися,
Розумію, що чоловік знову буде незадоволений, що мати прийшла, а як дізнається, що я ще й грошей їй дала, то й не знаю, що буде. А я сама не можу поставити в цій історії крапку, наче яка мана нападає. Коли вона починає говорити та грошей просити
– Лідочко, я ж тебе любила. А ти ж іще молода, хто знає, як доля повернеться, а жінці щастя хочеться. От і я щастя шукала. – Щось надто
– Яка ж ти м’якотіла! Вже мені це поперек горла! Бачити тебе не можу!, – з такими словами чоловік пішов
А я просто реально не розуміла, що ж я робила не так? Я ніколи не скандалила з чоловіком, не казала аби він бавився з дитиною, навпаки. Старалася робити
Я не знаю чи поради хочу чи просто виговоритися, але ситуація з невісткою набуває таких обертів, що я вже не знаю, з якого боку трісне, а з якого лусне. Живу як на тій пороховій бочці і чекаю, коли ж це королівні захочеться моєї квартири
Я сина сама виховувала і старалася на всьому економити. Проте, у мене завжди була зачіска і акуратний одяг, у сина все, що необхідно і навіть умудрялася путівку дістати.
Знаєте, я з першого ж погляду зрозуміла, що вона моя онучка і в душі у мене боролися лише два почуття – я таки була права на рахунок невістки і з нею мій син жебракує, а з другого боку, я не знала, як помиритися з сином
Мій син мав велике майбутнє в столиці, але полюбив якусь Галю з Підволочийського району і все. – Сину, тебе там чекають лише злидні, а тут з твоїм талантом
Я зустрічалася з хлопцем п’ять років і ввесь цей час його мати не давала нам одружитися. Якби вона знала, як її життя повернеться, то не думаю, що я за невістку, то вже було б аж такою неприємністю
Зустрічалася я з Владиславом зі школи, як на випускному обійнялися, то вже й зрозуміли, що не розлучимося ніколи. Звичайно, що й мої батьки спочатку не ставилися до цього
Я була міською дитиною з батьками-лікарями в другому поколінні, але без тями закохалася в Івана. Як мене рідні не вмовляли, як не пояснювали, але я стояла на своєму – або Іван, або ніхто, а далі сказала, що я при надії, тому батьки змирилися
Іван вчився теж майже на лікаря – на ветеринара і планував вернутися в своє село, щоб там працювати на фермі, бо вдома його чекала мати. Батько запросив його
Скажу так – я все життя хотіла видряпатися з села і видряпати село з себе. Для цього я вдало вийшла заміж і все своє життя пхала чоловіка, підпирала чоловіка, підмащувала заради чоловіка. В результаті він тепер народний обранець з репутацією, а я біля нього його опора і підтримка
Все склалося якнайкраще і пора вже мені розслабитися та насолоджуватися життям, але почав мій Юрко дивно поводитися. З якоюсь любкою я б за раз-два впоралася, але тут щось
Я думала, що любитиму чоловіка так, як вперше, коли тільки побачила, коли зрозуміла, що хочу бути з ним поруч все життя. Але ж життя так повертає, такі повороти влаштовує, що вже й в канаві. Але у мене це все було завдяки найкращій подрузі.
Все у нас з Михайлом було добре: своя квартира, у кожного робота, синочок. Чоловік у мене був добрим і не цурався жіночої роботи, завжди додому вчасно приходив і
Я певна, що ніхто б з вас не взяв слухавку від колишнього чоловіка після такого життя і такого поділу майна. Я б теж не взяла, але!
Розумієте, не знаю, як у кого, але у мене ось така думка – коли тобі людина раз в житті, але допомогла і від щирого серця і саме тоді,

You cannot copy content of this page