nat
Все надіялася, що ще трішечки і все буде добре чоловік приїде назавжди додому. Тому старалася з розумом вкласти його гроші, а саме в нерухомість – купила дві квартири
Я аж руками сплеснула, бо й забути забула про ті часи, коли у мене було що роздавати гостям, але ж тепер інші часи, то чого я зараз маю
Я через це з ним і живу – вже не вірю в балачки, але двох дітей одній ростити важко. А так хоч дітей супом нагодує і я знаю,
– Пані, то задорого, а в мене стільки грошей з собою нема. Давайте я вам завтра донесу, мені дуже треба. – Ага, донесеш так, як я тобі букет
Я вірою і правдою прожила з чоловіком тридцять п’ять років і в мене ніколи думка не закрадалася, що він когось має. Але чи то те, що я вже
Та чекайте! Вийдете заміж і тоді буде вам все, а то отак покористуються і далі йдуть до іншого те саме випрошувати. – Сину, що ти такий у мене
– Доню, ти не надійся, що ти будеш з ним щаслива. Подивися на нього і на себе. Вдячність пройде – і оком не змигнеш. Раджу тобі з ним
– Я так само вчинила, мамо, – сказала мені на мої докори Світлана, – Я сказала чоловікові, що лишаю сина з ним, бо не маю до нього тих
– Оксано, тридцять років раз в житті буває, ще ми всі молоді, то треба піти. Тим більше, що Роман там буде. Від згадки цього імені мені затремтіли ноги,
Скажу відверто, що в режимі такої тотальної економії, мені було важко дозволити собі бодай щось купити, коли таки приходилося йти на родинні святкування: весілля, хрестини чи ювілеї. Я