Мене виховувала мама сама і саме це зумовило все моє подальше життя. Думаю, що у нашій країні купа одиноких матерів, але не всі при тому говорять своїм дітям такі слова змалку
Що мама, що бабуся були переконані, що я не дитина, а хрест на маминому житті і вони говорили мені це в очі. – От якби тебе не було,
Свекруху свою я не любила і мамою ніколи не називала, бо не було за що. Мама – це та, яка віддає тобі тепло і ласку, хоче тобі якнайкращого та підтримує в усьому, а від своєї свекрухи я цього всього не бачила
Вона була завжди з такими міцно стуленими губами, що мені здавалося, вона спеціально тамує за ними слова, які з мене мокрого місця не залишать. Про ніяку підтримку з
Я зловила чоловіка на гарячому, але від таких аргументів навіть у мене в голові запаморочилося – може я дійсно не права і треба його пожаліти?
Скажу, що я жила в родині, де тато гуляв і, коли я була мала, то не розуміла, чому мама сумна чи тато не приходить додому, він був вічно
Через роки я дуже шкодувала, що тоді пішла з дому, хоч на той момент причина була дуже вагома. Потім моя злість підкріплювалася й тим, що не так вже мені й легко без батьків і сестри, а, отже, вони в цьому винні
Але вже наприкінці почала мене відвідувати думка, що й я вчинила не правильно по відношенню до себе, а не лише моя родина. І в моїй родині наймолодша донька
Я вже була одружена один раз і ніяких ілюзій щодо шлюбу не мала. Я попала в родину свекрухи, де виконувала роль служниці, хоч мені обіцяв чоловік роль коханої дружини
Дуже добре, що хоч дітей у нас не було і я дуже швидко зрозуміла, що таке мені зовсім не треба. Де я знайшла в собі сили в двадцять
Знаю, що багато матусь мене не зрозуміють, але, з іншого боку, – тисячі татусів чинять так зі своїми дітьми і нічого, ніхто їм і пальчиком не помахає
Я прожила з чоловіком вірою і правдою сімнадцять років. за цей період я була різна, як фізично, так і душевно. Ще на початку наших стосунків я була тендітна
Я наче повторюю долю своєї матері, хоч колись клялася собі, що ніколи так не житиму, від зарплати до зарплати
Звичайно, коли мама отримувала зарплату, то ми йшли одразу в магазин і мама казала, що купить мені щось дуже гране, плаття чи туфлі, ми купували великий торт і
Вперше зі мною це трапилося в юності, я ніколи не думала, що можу таке почувати, тим більше до подруги, яку завжди вважала менш привабливою, ніж я. Але я й досі не знаю, що то було – заздрість чи любов
Ми з Анею дружили зі школи і так вийшло, що й вступили в один інститут хоч і на різні факультети. На повну відчути студентське життя нам не вдалося,
У мене в сім’ї було п’ятеро сестер і братів, тому я не могла дочекатися, коли вже піду вчитися і навіть не приїжджала додому.
Ми сподобалися один одному і вирішили, що будемо триматися купи. Саме так, не пристрасне кохання, не ейфорія, а чітке розуміння, що поруч з тобою людина, така як ти
Я поставила слухавку і спитала себе: «Що ще має статися аби я нарешті наважилася? З хати тебе має прийти виганяти?». А потім почула свій же голос: – Почекаю до ювілею, як-не-як, люди зійдуться, а тут таке
Я поставила слухавку і спитала себе: «Що ще має статися аби я нарешті наважилася? З хати тебе має прийти виганяти?». А потім почула свій же голос: – Почекаю

You cannot copy content of this page