nat

– Дитино, – казала мені бабуся, – подруги в тебе мають бути поза домом і нікого не тягни до хати… Бо навіть до твого найменшого щастя у неї

У моєї сусідки Марії лише й розмови було, що треба вже йти на той світ, але аби так, щоб людей не потурбувати: – Ні, взимку я не хочу,

Вперше за цією дівчинкою я мала можливість спостерігати на синовому дні народження. Ми тоді святкували його тридцятиріччя і гостей було доволі багато: друзі, родичі, сусіди. Мира завітала на

І на цій ноті я просто розреготалася. Сварлива жінка. З непоступливим характером! Завжди така була. А далі спомини, як спалахи: – Іриночко, майстер вклав додаткові гроші в двері,

У Марії сьогодні іменини і вона вже з самого ранку крутилася на кухні аби частувати смачненьким гостей. Звичайно, що збереться не багато гостей, адже вже всі мають якісь

Ми з Ніною виросли в селі і хоч вона старша за мене, але з села нікуди не їхала ні вчитися, ні працювати. Її чоловік забезпечував її грошима, бо

.Я ніколи не була заміжня за ці роки. Спочатку все чекала, коли трапиться на моєму шляху достойний чоловік. Далі була певна, що у мене все ще попереду. Далі

А я не розумію, чому вона дивується, якщо я вже сита її господарністю. Та посудіть самі, що при таких доходах, вона ще й кредит умудрилася взяти потай від

В молодості у мене був кавалер дуже несміливий. Чекав мене завжди з квітами біля входу в училище, але підійти соромився. Я знала, що він за мною сохне, вже

Кума завжди була низької думки про мій вибір чоловіка. – Я думала ти мені в дружки підеш, а не навпаки, – казала колись вона, – А то вибрала