nat

У мене дві доньки і на момент, коли наша родина розпалася, їм було шістнадцять і чотирнадцять років. Діти вже дорослі, щоб розуміти, що відбувається і підтримати маму. Але

Ще син так-сяк тримається, бо живе в дружини, а от донька з самого початку привела зятя жити до нас. Не скажу, що дуже лізла в їхнє життя, але

Мама мені говорила аби я з ними не зв’язувалася, бо з такою свекрухою можна з подружнього гніздечка вперед ногами вийти. Але я була надто закохана в Арсена, щоб

Вона завжди була невдоволена ні його зарплатою, ні тим, що він не хоче їхати на заробітки, щоб заробити на квартиру, ні тим, що я не хочу аби вони

І почовгав взутими ногами назад з квартири. Розумієте, я знаю, чого він не роззувся. У нього всі шкарпетки діряві, а гонор великий, ось тому він і поставив мені

!- Ти що при надії, – спитала її я і вже стерпла, очікуючи відповіді. – Та ні, просто ми вирішили, що пора думати про майбутнє, – каже і

– Ой, нема мені ні відпочинку, ні вихідного, – каже вона мені, – Поки в колясці його возила, то ще нічого, а тепер він і ходити хоче, то

А тут він пішов у відпустку і на свої очі та вуха побачив, що я не видумую. В моєї свекрухи Тамари Василівни є ключ він нашої квартири і

Я, коли побачила Владислава Петровича, то одразу зрозуміла, що це чоловік моєї мрії – багатий, успішний і гарний, хоч у нас різниця у віці була двадцять років, але

Бачте, їй дуже важко й на роботі працювати і вдома їсти готувати та за дітьми дивитися. Ви б чули, як вона відпиралася, що не хоче працювати: – Максиме,