nat

Моя історія схожа на багато хто, з чоловіком прожили 23 роки в шлюбі, а останній рік став нестерпним. Він влаштувався на нову роботу, а там нові враження нові

Я розлучена вже понад два роки, мені зараз 30, є син, йому 9. На даний час син живе з батьками чоловіка, сам хоче там жити, вони з бабусею

Ми просто з бабусею жили разом. Бо ж з ким мені ще було жити? Дівка в тридцять років? Якби мені зовнішність Галини, нашої сусідки, то тоді я б

– Скільки можна по тому телефону балакати?, – я вже не могла втриматися і просто вже не собі під ніс бурчу, а в очі невістці кажу, – Ні

То чим не гарна пара? І похвалить мене, що у мене все чітко і без прогулів. – Ви наша краща працівниця, – каже мені Анатолій Васильович і підморгує.

Як завжди, раз в місяць, Сергій брав наших дітей-підлітків до себе або приїжджав до нас, щоб побути з ними. Я не противилася таким відвідинам і завжди старалася щось

З одного боку, це так, мені подобався Славко і я виявляла йому увагу, але ж з іншого боку, відколи жалість і співчуття мають бути покарані таким шлюбом? Славко

Мене завжди цікавило, чому пояснення якоїсь елементарної речі зводилося до забобонів: «Не бери жабу в руки – будуть бородавки», «Не руйнуй ластівчині гнізда – буде ластовиння», «Не їж

Їй 38 років, а йому 40. Разом вони прожили 9 років, шість з яких були одружені. Дітей немає. Він був її(і є) першим і єдиним коханням. Вони перестали