Головна

nat

І ось пішли ми на згодини, як годиться, і коровай, і солодке, і букет! Двері відкрила Настя та й знайомить нас із батьками. І тут у мене перший шок – я таки не помилилася
Історії з життя 0
Ми вже роки живемо в місті і з усіма старими знайомими не зустрічаємося. Нових хоч і маємо. Але рідко теж зустрічаємося. А вся причина в селі – нікуди
Нарешті пенсія! Господи, як вже я її чекала! Нарешті я зможу спати до полудня, їсти тоді, коли захочеться, а не те, що можна приготувати нашвидкуруч, зустрітися зі всіма старими подругами, передивитися всі улюблені фільми, перечитати книги, поїхати до родичів та всіх відвідати!
Історії з життя 0
Але ж ні – у мене діти, онуки і всім їм дуже треба аби я вирішила всі їхні проблеми. Тому я маю гроші позичити. Бо ж мені й
Звісно, не гоже рахувати чужі гроші, але мені здається, що в цій ситуації моя “подруга” повелася дуже негарно. Негарно, бо це та людина, що клялася-божилася, що ми з нею найвірніші і найближчі подруги. А мені здається, що справжні друзі поводяться інакше
Історії з життя 0
Моїй колежанці, називатиму її тут так, Люді буквально, як то кажуть, спадщина впала з неба. Вона на неї не чекала, навіть не знала про те, що так може
Ситуація була типова для нашого суспільства – йду я з автобуса. А в руках не просто важка сумка, а така, що мене аж від ваги в боки заносить. На плечах ще рюкзак приблизно такої ж ваги, а за руку ледь плететься син та весь час ниє: – Я втомився, хочу на ручки!
Історії з життя 0
Сто разів собі говорила, що не буду слухати маму і не буду таскати такі сумки. Але вона все своєї: – Скільки там того від зупинки пройти? Я в
Я чоловікові одразу сказала, що ніякої його доньки у нас вдома. Ще чого! Він платив аліменти і на тому крапка, так ні – з валізою на поріг та питає тата
Історії з життя 0
Я лиш глянула і одразу впізнала риси Надії в молодості, подруги моєї, але характер в доні ще той. – Добрий день. Я тата хочу бачити, – отак з
Для тих, хто буде хіхікати над цією історією, я хочу наголосити, що мені вже сорок два роки! І всяке на думку спадає, і на всякі думаєш іти компроміси аби в твоєму житті таки відбулося сімейне!
Історії з життя 0
Я ніколи не була заміжня. Спочатку говорила, що ще встигну зазнати того щастя. Наочно був приклад матері та сестри, що одна, що друга не мали щастя в шлюбі.
Моя матір завжди чинила зі мною нечесно, а тепер тим більше, бо, бачте, я маю відмовитися від свого життя та її доглядати
Історії з життя 0
До тепер мама жила з моєю молодшою сестрою Людмилою. А після того, як її раптово не стало, постало питання, як бути з нею та квартирою. До тепер вони
– Мені набридла бідність, мамо! – Голос доньки був доволі жорстким. – Ходжу постійно в одних і джинсах, грошей навіть на колготки немає
Історії з життя 0
– Русланко, я розумію, – погоджувалася я з донькою. – Але ти і мене зрозумій, я не можу заробити більше. – Я не змушую тебе заробляти, просто відпусти
Роман мені дуже сподобався, але те, що я дізналася про нього і його дитину – трохи насторожує. Не всі чоловіки на таке наважаться, а тут звичайний роботяга
Історії з життя 0
Я давно розлучена і дітей не маю, та й вже й не думаю, що вийде, бо на носі сорок п’ять, а поруч нікого, навіть на приміті нема якогось
Останнім часом я помітила, що чоловік все рідше мене обіймає, якось сухо зі мною спілкується, мої прохання допомогти в чомусь перекладає на сина. Почав майже щодня ходити до спортзалу, сів на дієту, вдома перестав їсти
Історії з життя 0
Мені 37 років. Із чоловіком у шлюбі 17 років. Жили душа у душу завжди. Просто дня не могли одне без одного. Ще в молодості у нас народив син.

You cannot copy content of this page