На роботі радили прив’язати чоловіка до себе дитиною. Я й вирішила, що так зроблю і уявляла, як він гордитиметься, що у нього син і вчитиме його їздити на велосипеді. А тут знову я зробила все не так – дівчинка
Коли у мене на світ з’явилася Наталка, то першою була думка – чого не хлопчик? І так у нас з Михайлом не все слава богу, а тут ще
– Що, коханий? Ти мене кидаєш? Так, недочуваю, бо мені вже сорок! Слухай, а ти хоч не в своїй футболці пішов від мене? Ні? Ну слава Богу!  Я щасливо розсміялася і кинула слухавку!
Невже свобода? Але треба дочекатися паперів на розлучення! І замки змінити аби Славік не вернувся, він точно ключ взяв з собою. Все у нас з Славком починалося мило
В двері подзвонили, наче знали, що я вдома. Так і є – свекруха власною персоною. Поставила пакети з продуктами, далі до мене в спальню. Підклала подушку під голову, поставила мене на бік і подушку між ноги
Зі свекрухою своєю я старалася контактувати по мінімуму, бо такої злості в очах, я не бачила навіть в продавчинь, коли намагаєшся вибрати кращі фрукти… Звичайно, з одного боку,
Я попала в родину, яка вирішила мене випробовувати на профпридатність, але мою перевірку не пройшла, кажуть, що підло прикриватися дитиною, але посудіть самі
Я знала, що Артема ростила мама і мала на нього великі надії, бо за цей час заробила великі статки. Спочатку вона працювала в Італії, а потім відкрила свою
Вадим об’явився. Знайшов дітей через інтернет і вони собі любесенько спілкуються, ба більше того – діти запросили його пожити у моїй квартирі! Я, коли це почула, то просто не могла зрозуміти, як вони могли все пробачити і впустити цю людину в своє життя
Без дітей і без друзів проходили мої дні. Зрідка навідувалася до батьків, але сама бачила, що вони знову за мене переживають, як у вісімнадцять… – І що далі
Зібрала його речі в викинула. Стояла і з полегшенням бачила, що він йде і каже, що не вернеться, а я раділа, що не прийдеться вислуховувати ще раз про себе, що я знову при надії. Батькам нічого не сказала, а крутилася, як могла, щоб і дітей глядіти, і на роботу ходити
Дуже часто, оглядаючись на своє життя, я думаю – «от якби…». Якби не закохалася так рано, якби не була настільки засліпленою, якби не була такою впертою, якби не
«Як не шкода це все лишати», – вертілася мені в голові думка на поминках у нашої начальнички! Але найбільше мене дивувало те, що ніхто з рідних не плакав
Стояли мовчки чоловік з доньками та дивилися то на матір, то на прибулих, то на свої ноги чи руки… Звучали фальшиві промови від колег про «мудре керівництво» та
Коли чоловік заявив, що починає бігати, то я вже не витримала і обдзвонила всіх подруг. Звичайно, що повідомляти новину, що когось він собі завів, то не дуже мудро, але у мене справжні подруги
Від них я чекаю не фальшивої жалості, а реальних дій і порад. – Дівчата, – кажу я своїм п’ятдесятирічним подругам, – У нього хтось є і я маю
Я гроші віддала і аж вся зайшлася плямами. Тобто, як я їх годую, то так має бути, а, коли мені зять просто так дав гроші, то я у неї краду
Отож, сиджу я така на кухні та ще думаю, чи вартує та зустріч аж тисячі гривень, як на кухню залітає моя донечка та давай мені ті гроші з
Сіла така на кухні в тому платті і все думаю, яке то у мене злиденне життя, що я сама собі нічого не дозволяю – ні солодкого з’їсти, ні одягу нового, ні в перукарню піти! Аж тут зять заходить і простягає мені гроші
Мабуть, вся справа в тому, що я надто любила свою доньку і від усього її берегла. Дуже не хотіла аби вона все життя отак горбатилася, як я. Щоб

You cannot copy content of this page