Історії з життя
Хай і в 43, але доля таки усміхнулась мені і я нарешті знайшла другу половинку. Однак, жити в селі мій наречений наміру не має. адже у нього своя
Ми з Антоном розійшлися п’ять років тому через постійні його пригоди з іншими жінками. Як то часто буває, я була вся в дитині, в його потребах, а чоловік
У нас звичайна родина, не скажу, що ми якісь дуже добрі чи дуже погані люди, звичайні. Я працювала в поліклініці, чоловік на будівництві, мали тільки одну дитину. Сина
Але мені хочеться сказати йому зовсім інше, таке, що йому буде неприємно чути. Мені хочеться йому сказати, що я не вмію знаходити спільну мову з чоловіками, через нього.
Чоловік прийшов додому і я одразу побачила, що він дуже засмучений. “Мама” – коротко пояснив мені. Я аж підскочила, коли почула те слово. от чого-чого, а появи свекрухи
Звичайно, до неї залицялося багато хлопців, а до мене менше, але при цьому і вона, і я не мали серйозного кавалера. – Не хочу я весь вік в
Тато знову набрав мене і не стримуючи емоцій почав горланити, що саме я повинна думати де саме їм із мамою доведеться зимувати. Я вже геть у іншу кімнату
Сьогодні була остання крапля. Остання! До мене сусідка мамина зателефонувала і давай мені розповідати, як тій важко одній, ще й вистачило їй сорому мене повчати, мовляв. мама мене
По мірі того, як про себе розповідав мій наречений, змінювалось і мамине обличчя. Вона дивилась то на нього, то на мене виразно. Я добре знала той погляд і
Коли ми зайшли у квартиру із квітами і подарунком, запала тиша. Мама намагалась, щось говорити, заповнити ту незручність, яка витала в повітрі, але у неї виходило не надто