Ми з чоловіком їхали на заробітки тільки через скруту у якій доня наша опинилась. Ми жили не багато, але й не останній шмат хліба мали, та з квартирою їй допомогти не могли. Думала я, що рік попрацюємо і додому, та в доньки інші плани були
Ми з чоловіком їхали на заробітки тільки через скруту у якій доня наша опинилась. Ми жили не багато, але й не останній шмат хліба мали, та з квартирою
Мама говорить тост, а свекруха моя в обличчі змінюється. Поставила на стіл те, що в руках тримала і вийшла у передпокій. Уже коли я в дверях її наздогнала, та метала грім і блискавиці. “То от куди йде мною зароблене?”
Мама говорить тост, а свекруха моя в обличчі змінюється. Поставила на стіл те, що в руках тримала і вийшла у передпокій. Уже коли я в дверях її наздогнала,
“Я сама не поїду. – заявила мені мама раптом. – Без нього ти мене не забереш”. Я мусила покласти слухавку, адже її слова стали для мене справжньою несподіванкою. Як тепер бути, я просто не уявляю
“Я сама не поїду. – заявила мені мама раптом. – Без нього ти мене не забереш”. Я мусила покласти слухавку, адже її слова стали для мене справжньою несподіванкою.
Я щасливо посміхаюсь, щось із чоловіком жибоню, аж тут краєм ока ловлю вираз маминого обличчя. Вона стояла, ніби як здивована побаченим, а потім – сльози з очей і до себе в кімнату. Я пішла слідом і ледь випитала у чому ж справа, бо ж ми їй і слова не сказали. Почуте мене щиро здивувало
Я щасливо посміхаюсь, щось із чоловіком жибоню, аж тут краєм ока ловлю вираз маминого обличчя. Вона стояла, ніби як здивована побаченим, а потім – сльози з очей і
У свої сорок сім я несподівано для себе стала головою сімейства і багатодітною матір’ю, хоч сина мого уже й не стало. Та не з важко бути з малими дітьми, важче бути нянькою дорослій невістці, За нею ходити треба дужче, ніж за онуками. Знаю я, як це все припинити, та де сил узяти, аби так вчинити
У свої сорок сім я несподівано для себе стала головою сімейства і багатодітною матір’ю, хоч сина мого уже й не стало. Та не з важко бути з малими
Для себе я давно вже вирішила, що все своє майно залишу меншому сину. Та й Валерій мені усі ці роки перший помічник, вони із дружиною ніколи ще не відмовили мені і не сказали, що поперек. Але не чекала я того, що у старшого доля не складеться і він повернеться у батьківську хату
Для себе я давно вже вирішила, що все своє майно залишу меншому сину. Та й Валерій мені усі ці роки перший помічник, вони із дружиною ніколи ще не
Мої тато із мамою знайшли собі нову доньку. Більше того, вчора відбулась у нас дуже неприємна розмова і мені прямо вже сказали, що я повинна влаштовувати своє життя самостійно за межами їхнього дому. Коли ж я запитала, як то так, що мене замінили невісткою, мама відповіла: “Довіку їй у ноги буду кланятись і нікуди від нас не відпущу. Будуть діти свої, тоді мене зрозумієш”
Мої тато із мамою знайшли собі нову доньку. Більше того, вчора відбулась у нас дуже неприємна розмова і мені прямо вже сказали, що я повинна влаштовувати своє життя
Свекруха очі під лоба пустила, як тільки нас на порозі побачила. “Ви привітатись зайшли, чи на гостину?” – були перші слова, які я від неї почула. Спочатку, я переймалась. що то не сподобалась їй саме я, як майбутня дружина її сина, та згодом з’ясувалось, що мій чоловік ніколи для неї не був у пріоритеті. Не був, до минулого року
Свекруха очі під лоба пустила, як тільки нас на порозі побачила. “Ви привітатись зайшли, чи на гостину?” – були перші слова, які я від неї почула. Спочатку, я
Про те, що бабуся все життя збирала гроші на “чорний день”, знала вся наша велика родина. Бабця секрету із того ніколи не робила, а навпаки, повчала нас і казала, що хороша господиня повинна завжди мати копійку на схові. Ну, збирала, то й збирала. принаймні мені та купка значення не мала ніякого, а от сестра про неї пам’ятала добре
Про те, що бабуся все життя збирала гроші на “чорний день”, знала вся наша велика родина. Бабця секрету із того ніколи не робила, а навпаки, повчала нас і
“Забудь, а діти виростуть і все зрозуміють” – повторює сестра ледь не щоденно. “З такою мамою, я впевнена, ні копійки вони не бачать. Краще збирай і потім їм усе віддаси, а чи житло придбаєш”. От тільки у сестри троє дітей і вона просто не розуміє, як то – бути у моїй ситуації
“Забудь, а діти виростуть і все зрозуміють” – повторює сестра ледь не щоденно. “З такою мамою, я впевнена, ні копійки вони не бачать. Краще збирай і потім їм

You cannot copy content of this page