anna

Коли моя тридцятирічна донька їхала на весілля до співробітниці, я звісно надіялась, що там вона знайде свою долю. Однак, бажання моє. проти мене і повернулось. Хотіла я зятя,

Цього разу на порозі стояла племінниця чоловіка не сама, а з двома подругами. Мені аж зле стало, ну от такого терпіти я точно не буду. Накинула на плечі

Я отетеріла, коли почула відмову. Ми стояли із чоловіком і готові були крізь землю піти від сорому. Навпроти нас стояла моя не менш обурена мама. Вона ніяк втямити

Сиджу на лавочці, вечір уже, трішки прохолодно стає, а тут сестра телефонує. Розбалакались, ну вона і запитує. чим я сьогодні займалась. Я їй розповіла, що ось у парку

— А тепер подумай, – каже мама, – чи на добро тобі буде та квартира. Може вчиниш пор-людськи? Ви з Ніною все ж сестри. Ми дізнались, якщо продати

Невістка дивиться на мене своїми великими повними здивування очима. Вантажники теж зупинились із тим диваном, поставили і топчуться на місці не знаючи, що їм робити. “Ніно Ігорівно, не

Сваха говорить, а мені від сорому аж зле стало. Н мене вона пальцем не вказує, але я ж то добре розумію. про що саме мова йде. Посиділи ще

Коли не стало мого чоловіка я залишилась одна з двома малими дітьми. Ні професії, ні роботи, ні бодай якихось перспектив чи помічників. Саме тоді я і вирішила, що

Ми з Тарасом обговорили все і вирішили, що нам обом потрібне весілля. Так, хай мені і за 35 але я хочу білу сукню і вельйон, а ще перший

Коли ми вирішили із Петром зійтись, Маринці моїй було лиш 8 років. З колишнім чоловіком ми зв’язку не підтримували і донька майже одразу стала називати татом саме Петра.