anna
Ну, та ще й мене винною роблять. Кажуть. що я не вмію прощати. А хто таке простити ладен? Ото хіба мій син. А сваха павою ходить по хаті
Після того як син розлучився і невістка пішла жити до батьків, син собі у нашій хаті разом зі мною, так собі і залишився. Не минуло і п’яти років,
Селом чутки поповзли і мені одразу те принесла “подружка” Ліда. Говорить і в очі мені дивиться, чекає на реакцію. Сама стоїть, ніби й співчуває, ніби й підтримує, але
Коли я заміж виходила то навіть не переймалась про те, де буду жити, адже змалку знала що маю власну квартиру. Однак, коли я прийшла до мами аби забрати
Свого часу ми із чоловіком моїм звели гарний будинок у селі під столицею. Тоді ще там був колгосп у якому ми разом працювали і до столиці автобуси ходили.
Я знала що для моєї невістки майбутньої це другий шлюб, але ставилась до цього нормально, навіть раділа, що в неї є двійко діток. адже це така краса –
Спочатку, він мені із ремонтом допомагав, адже матеріали були придбані стіни і підлога зняті, а тоді саме мого чоловіка не стало. Потім уже якось само собою і снідає
Ми з чоловіком моїм зібравши досить таки великий пакунок подарунків із кульками і букетом чекали під дверима коли ж нашу куму випишуть із немовля. Вони себе не виказали
Ніяких чеків я не зберігала і якщо чесно, не розуміла навіщо. Просто приїздила раз на рік, вручала брату кілька тисяч євро, адже саме він був в Україні і
Коза! Аж на зубах скрипить це слово. Ота маленька рогата худобина об’їла мені молодий сад, зіпсувала грядки і відправила на вічний спочинок жоржини, які я придбала за вісімсот