За вікном вечірнє небо насупилось важкими сніговими хмарами, а стежку до хвіртки вже засипало білим покривалом. Здавалося, ніби сама природа прагне ізолювати стареньку хату від усього світу, уможливити її тиху самотність
— У тебе ноги зовсім ослабли, мамо. Може, переїдеш до нас? — запитав Андрій, намагаючись приховати тривогу в голосі. — Ні, сину, — відповіла Галина, не відводячи погляду
Павло натягнуто всміхнувся, глянув угору й одразу змінив тему, удаючи, ніби нічого серйозного не сталося.
– Мама знову телефонувала, хвилюється, чи ти добре про мене дбаєш, – зітхнувши, мовив Павло. Я сиділа на дивані й неквапливо гортала стрічку новин на планшеті. Почувши слова
Максим завжди захоплювався дружиною. Особливо тим, як смачно вона готує. Він чув від друзів і знайомих, наскільки розлінились сучасні жінки, а його сама біжить на кухню
— Знову треба до твоєї мами! Скільки це триватиме? — вигукнула Олеся. Максим мовчав і вдавав, що не чує її слова. А дівчина чудово розуміла, що з цим
Я вам сюрприз приготувала, – по обличчю свекрухи пробігла дивна гримаса. — Якщо ви зараз зайдете, то нічого не вийде. Ідіть поки що погуляйте
– Ви чого так рано з відпустки повернулися? – свекруха виглядала з-за дверей, не даючи відкрити її цілком. — Мам, це не смішно, — отямився Сашко, він спробував
Оля підійшла до вікна. Внизу Ніна Василівна, випроставши спину й високо піднявши голову, прямувала до автобусної зупинки. Навіть із такого ракурсу було видно, що жінка ображена
— Романе, ти розумієш, що відбувається? — тихо запитала Оля, щойно двері за Ніною Василівною грюкнули так, що штукатурка мало не обсипалася. — Твоя мама щойно зажадала золотого браслета. Золотого! І
Звичайна картина: тарілка, поряд скибка хліба, огірки з бочки, яку вони солили разом восени. І вперше за довгий час він відчув, як легко можна зруйнувати те, що зводилося роками
Того січневого ранку Михайло, як завжди, приїхав на роботу о дев’ятій. Він вийшов з машини, поправив комір пальта і зайшов у вестибюль офісного центру, де вже сидів на
Іноді їй вдавалося жити в розкошах десь у Мілані, потім раптом вона заводила невеличке господарство з козами десь у гірському селі
Марина якраз виходила з під’їзду, коли почула, як донька гукає її згори: — Мамо! Тут для тебе лист прийшов, я забула віддати! Зачекай, зараз запакую в пакет і кину
Зараз мені здається, що вона ніколи не жила для себе
— Олеся, золотко, ти просто мусиш це побачити! — голос мами звучав так схвильовано, що Олеся і сама розхвилювалась. — Вмикай скоріше комп’ютер, я тобі посилання на вебінар надіслала. Така енергетика,
Я на мить засміялась. Моя квартира! У ній живуть люди, які щомісяця платять, і я не маю жодних проблем. І тепер оця чужа, по суті, тітка вирішує все одним помахом руки?
Коли на нашому порозі з’явилася тітка Варвара, я ще не розуміла, як сильно вона переверне наше життя. Але варто їй було лише зайти до квартири, як вона видала
У суботу рівно опівдні біля нашого порогу стояла Галина Петрівна — висока, статна жінка з ідеальною зачіскою та трьома величезними валізами, ніби вона приїхала не на два тижні, а на рік
— Настю, тут таке діло. Мама взяла відпустку і хоче приїхати до нас на кілька тижнів, — Андрій невпевнено . Я різала овочі для салату, але після цих

You cannot copy content of this page