anna

Ми мусили поночі їхати додому. Ночували у машині, добре, що заїхали у відстійник для фур, там до ранку і перебули. Мені і досі соромно батькам в очі дивитись.

— От сюди заносьте, сюди! – чую я крізь сон голос свекрухи. – Ліно, ти де там? Ще спиш, чи що? Сьома ранку вже всі нормальні люди прокинулись,

— Яка ти мені після цього племінниця? Та я тепер тебе й знати не бажаю! — голосно, щоб чули всі сусіди, говорила обурена  жінка. — Іди, тобі говорю,

У просторому кабінеті автосалону панувала ділова атмосфера. Віра уважно вивчала звіти з продажу за останній квартал. Цифри тішили. Приріст становив майже сорок відсотків порівняно з минулим роком. Віра

Мироне, нічого особистого, але тобі допомагати було поганою ідеєю. Не натякаю, але ти як друг повний нуль, а як керівник взагалі порожнє місце. Дивно, що всі ці роки

— Новий рік та Різдво відгуляли, тепер зі спокійною душею можна гроші на відпочинок збирати. Так хочу цього року в гори з’їздити. До мурашок! Від однієї думки ноги

Вероніка дивилася на черговий неоплачений рахунок на кухонному столі. Жінка машинально поправила пасмо волосся, що випало, і важко зітхнула. У сусідній кімнаті Артем захоплено розповідав комусь телефоном про

Марія працювала у цілодобовій аптеці. Зранку після роботи вона поїхала до бабусі. Вдома на неї ніхто не чекає. Чоловік Остап ще у стаціонарі. Бабуся зраділа внучці: — У

Свекруха на нас чекала і це стало очевидно, як тільки ми поріг переступили. Привіталась, як завжди підкреслено ввічливо і показово холодно. З порожньою усмішкою запросила у кімнату “гостей

Знаєте, коли я попросила про допомогу своїх свекрів, то очікувала саме на допомогу, а не на виставу, що ті люди нам улаштувати вирішили. Я ж добре знала, що